МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

З ПАМ'ЯТІ РОКІВ - МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

Клаптик землі коло хати,

І з чорнобривцями сад…

Каже засмучена мати:

Літ не вернути назад.

Осінь моя вже запізня,

Мерзну щораз і в теплі…

Може, залишиться пісня,

Наче душа, на землі.

Може, без мене знадає –

Там, на могильнім горбі,

Як ми жили в цьому краї –

Завжди у праці, в журбі.

Як виживали з весною

На лободі та воді…

Тож і старіли зі мною

Роки мої молоді.

Стала сумнішою мати, –

Згадує давнє, своє…

Клаптик землі коло хати,

Клаптик на цвинтарі є.