МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

Дівоча - МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

Променистим вогнем заіскрилися

Стиглі яблука в нашім саду.

Ми з тобою не раз би зустрілися, -

Тільки стежки ніяк не знайду.

Чи від того, що даль зоревіється

В ці осінні задумливі дні,

Все частіше так солодко мріється,

Любий друже, про тебе мені.

В небі зорі ясні загорілися,

У тумані за річкою даль.

Я з тобою не раз би зустрілася,

Тільки ми незнайомі, на жаль.