МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

Жменька рідної землі - МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

Я згадаю село і криницю у кленах,

Там дитинство цвіло на лугівках зелених,

Де ходив пастушком і впивався зорею,

Де осіннім листком так летів я за нею.

Приспів:

В очах постане біла хата,

Що мріє в сонячнім теплі,

Збентежить серце рута-м'ята

І жменька рідної землі.

Знову бачу село і з волошками жито,

Що було те було, там усе пережито:

І журбу, і біду, мов прощальну розмову,

І любов молоду, і печаль полинову.

Приспів.

Знов приїду в село на Різдво чи Великдень,

От, і сонце зійшло у святковий розвидень,

Знов приїду в село на ласкаву гостину,

Там зігріє тепло, як і всю Україну.

Приспів.

І жменька рідної землі...