Жменька рідної землі - МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

Жменька рідної землі - МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

Я згадаю село і криницю у кленах,

Там дитинство цвіло на лугівках зелених,

Де ходив пастушком і впивався зорею,

Де осіннім листком так летів я за нею.

Приспів:

В очах постане біла хата,

Що мріє в сонячнім теплі,

Збентежить серце рута-м'ята

І жменька рідної землі.

Знову бачу село і з волошками жито,

Що було те було, там усе пережито:

І журбу, і біду, мов прощальну розмову,

І любов молоду, і печаль полинову.

Приспів.

Знов приїду в село на Різдво чи Великдень,

От, і сонце зійшло у святковий розвидень,

Знов приїду в село на ласкаву гостину,

Там зігріє тепло, як і всю Україну.

Приспів.

І жменька рідної землі...



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.