МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

ПІСНЯ В РОСАХ - МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ

Темно-сиза ожина

Гляне гронами з гаю.

Тут моя Батьківщина,

Сонце отчого краю.

Ген привітна домівка,

Що мене колисала,

Та ромашка-журливка,

Що на луг виглядала.

Що мені в нагороду

Аж до осені квітла,

Віщувала погоду,

Як провісниця літа.

Тепла в росах стежина -

Та, що з ночі пізнаю.

Тут моя Батьківщина,

Пісня рідного краю.

Ніжна матері мова -

Та, що в серці до скону.

І щоденна обнова -

Сяйво нашого дому.

Спориші на подвір'ї

Та джерельна криниця...

У такому довір'ї

Отчий край мені сниться.

Я таким його бачу

Із огрому земного.

Свою пісню і вдачу

Взяв я змалку у нього.