Григорій Сковорода

ДРУЖНЯ РОЗМОВА ПРО ДУШЕВНИЙ СВІТ - ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

(Уривок)

[...] На землі народжений найшвидше потрапляє в нещастя через своє поспішливе нахабство, і скажу на додаток, що той, хто не радиться, терпить найбільшу біду; міцні-бо для людини її слова, і потрапляє вона в полон глаголів вуст своїх [...]

Не будь нахабою і вискочнем, ступай потихеньку, життя — то шлях небезпечний; привчай себе задовольнятися малим, не наслідуй розтратників свого серця для зовнішніх приваб. Вчись збирати розкидані думки свої і повертати їх усередину себе. Щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе, а не пізнаєш себе — ходитимеш у темряві і боятимешся там, де страху й не бувало. Пізнати себе вповні, пізнати і здружитися з собою — се невід'ємний світ, правдешнє щастя і досконала мудрість. О, коли б я міг накреслити в серці твоєму пізнання самого себе! Але се світло починає сяяти в пізні літа, коли хто щасливий... Будь добрий до всіх. Не образиш і ворога свого, коли хоч трохи спроможешся себе пізнати... Звичайно, пізнаєш самого себе, коли вникатимеш міцно всередину себе, — міцно-міцно... Лише це врятує тебе від щелеп лютого ката [...]