Всі публікації щодо:
Славутич Яр

Муза до мене прийшла на світанні

***

Муза до мене прийшла на світанні —

В час, коли гаснули зорі останні.

Руку мені на рамено поклала

І прорекла: “Наче в муках Тантала,

Твориш ти й твориш, вигадливий сину, —

Все про князів, козаків, батьківщину.

Знаю, що трудишся кожної ночі,

Красні слова, променисто-пророчі,

Мовби зубилом, карбуєш гранчасто,

Жаром надхнення випалюєш часто.

Славиш ти волю, події минулі,

Меч харалужний і панцир, і кулі.

Знаю, тебе завойовницька Спарта

В лави гоплітів просила б за барда.

Годі про давнє! Конає сучасне.

Бою вогонь то спахає, то гасне.

Що ж ти, герольде правдивої правди?

Може просодії ще не добрав ти?

Чуєш? Волають заковані в диби.

Але й палають живі смолоскипи:

Право боронять і мову боронять,

Гнівно руйнівну неправду полонить.

Де ж твоя участь, гучний правдоносче?

Що в цьому світі для тебе дорожче —

Звага свободи чи леза відчаю?

Чуєш? На битву!“

Я вже вирушаю!

1981