Всі публікації щодо:
Сосюра Володимир

Пам’ятаю, вишні доспівали

Пам’ятаю, вишні доспівали,

наливались сонцем у саду.

На прощання ти мені сказала:

„Де б не був, а я тебе знайду...”

І у тьмі, од муки, од утоми,

де розстріли і любов до дна,

часто бачив профіль твій знайомий

я на фоні жовтого вікна.

Тільки сниться огненне минуле...

І не знаю, чому я живий...

Чому злився з орудійним гулом

голос свіжий і наївний твій...

І сьогодні вишні доспівають

у саду од сонця і тепла.

Як і завжди, я тебе шукаю,

та мене ти й досі не знайшла.

1923