ВАСИЛЬ СТУС

Церква святої Ірини - ВАСИЛЬ СТУС

Церква святої Ірини

криком кричить із імли.

Мабуть, тобі вже, мій сину,

зашпори в душу зайшли.

Скільки набилося туги!

Чим я її розведу?

Жінку лишив — на наругу,

маму лишив — на біду.

Рідна сестра, як зигзиця,

б'ється об мури грудьми.

Глипає оком в'язниця,

наче сова із пітьми.

Київ за гратами, Київ

весь у квадраті вікна.

Похід почався Батиїв

а чи орда навісна?

Мороком горло огорне —

ані тобі продихнуть.

Здрастуй, бідо моя чорна,

здрастуй, страсна моя путь.