ВАСИЛЬ СТУС

Невже ти народився - ВАСИЛЬ СТУС

Невже ти народився

Невже ти народився, чоловіче,

щоб зазирати в келію мою?

Невже твоє життя тебе не кличе?

Чи ти спізнав життєву путь свою

на цій безрадісній сумній роботі,

де все людською мукою взялось.

Ти все стоїш в моїй тяжкій скорботі,

твоїм нещастям серце пройнялось

моє недуже. Ти ж — за мене вдвоє

нещасніший. Я сам. А ти лиш тінь.

А є добро. А ти труха і тлінь.

А спільне в нас, що в'язні ми обоє

дверей обабоки. Ти — там, я тут.

Нас порізнили мури, як статут.