ВАСИЛЬ СТУС

НЕ ОДЛЮБИ СВОЮ ТРИВОГУ РАННЮ - ВАСИЛЬ СТУС

* * *

Не одлюби свою тривогу ранню,

— той край, де обрію хвиляста каламуть,

де в надвечір'ї вітровії тчуть

єдвабну сизь, не віддані ваганню.

Ходім. Нам є де йти — дороги неозорі,

ще сизуваті в прохолодній млі.

Нам є де йти — на хвилі, на землі —

шляхи — мов обрії — далекі і прозорі.

Шумуйте, весни — дні, ярійте, вечори,

поранки, шліть нам усмішки лукаві!

Вперед, керманичу! Хай юність догорить —

ми віддані життю, і нам віддасться в славі!

1958