ВАСИЛЬ СТУС

О Боже мій! Така мені печаль - ВАСИЛЬ СТУС

О Боже мій! Така мені печаль

і самота моя - така безмежна.

Нема - вітчизни. Око обережно

обмацує дорогу між проваль.

Ото мій шлях. Повернення. Чи - не.

Ото мій шлях. Світ за очі - єдине.

Пробач мені, дружино, вибач, сину,

і матере - не проклени мене.

Я геть подався. Шалом. Навмання.

Я геть подався, стомлений од люті.

Рожеві сопки, кригою окуті,

а понад ними - чорне вороння.

І сліпне вечір. Контур гір - немов

з картону вирізаний для декору.

І вся тобі дорога - вниз чи вгору.

Пішов туди. Пішов туди. Пішов.