Всі публікації щодо:
Свідзинський Володимир

Коли ти була зо мною, ладо моє

Пам’яті З.С-ської

Коли ти була зо мною, ладо моє,

Усе було до ладу,

Як сонце в саду,

А тепер розладнався світ, ладо моє.

Встала між нами розрив-трава.

Розрив-трава високо росте,

Розірвала ночі і дні.

Перше були вони як крила ластівки:

Верх чорний, спід білий, а крило одно.

Тепер вони як розламаний камінь –

Колють і ранять, ладо моє.

Стало тяжко нести мені час.

Туга рве мислі мої,

Як буря метає снігом.

Одна сніжинка паде на лід,

І вітер жене її в безвість,

Друга лягає при бeрезі

У скований слід копита,

Третя розбивається об сук.

Стало тяжко нести мені час.

Я знаю: усе вмирає.

Квітка у полі,

Дерево в лісі,

Дитина в місті.

Усе вмирає, ладо моє.

Не в одні двері приводить нас вечір,

Не в одному вікні вітаєм ми ранок,

І забув я творити казку.

Так гостро дивлюсь,

А бачу тільки видиме,

Тільки можливе, ой ладо моє.

1932



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.