Всі публікації щодо:
Тарнавський Юрій

Вініл

Вже бачить його

Лондонський міст

і плаче

іржавими

слізьми,

і рожеві

дівчата

знаходять

зідхання

під своїми

темними бедрами,

і простягають їх

до його худого

обличчя

з профілем

найтонших квадратів,

і притискають

до своїх запалих долонь

початки

його зеленої

бороди,

що носить

сліди

переслідувань !

Ще залишає

деякі кути

своїх в'язких

трикутників

на темних боках

літер

і молекуль,

та вже видно

тінь

його пальців,

подібну до усмішок,

по кутиках

уст,

що не можуть

звільнитися

з-під країв

ліжок

і немовлят,

і вдягає

непромокальні

ризи,

і обертається

на чотири

сторони світу,

і робить знаки

кіл

і прямокутників,

і залишає

вогнетривкі

хрести

на пом'ятих,

занедбаних

ретинах,

і роздає

пряжки,

повні квітів,

дірам

у лахмітті,

щоб передали їх

костям,

що живуть

на передмістях

зубів

і дощу,

і ясна

підносять себе

на рівень

рожевого асфальту,

і слина

кличе пальці

викопувати

бедра

з-під неону,

і покривати їх

фосфором

і чоловічими руками,

і прізвища

розпускають гриви

з довгого волосся

і рудих літер

і розступаються

ноги

і границі,

щоб дати йому

прохід

до трісок

в упертих

руках

і в поламаних

державах.

— Ще кволий,

ще не видужав

від фабрик

і паперу,

з ім'ям,

хоч за нього

заходить сонце

і звичаї

зложеним з літер

таких тонких,

що може бути

знищене

навіть слізьми ...

Молімся,

щоб Господь

не покликав його

назад

до себе !



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.