ОЛЕНА ТЕЛІГА

СОННИЙ ДЕНЬ - ОЛЕНА ТЕЛІГА

Безтурботність і світлий спокій…

Сонний день всі думки придушив,

Не шумлять дерева високі,

Теплий мох підбирає кроки,

І крім нас — ні душі.

Мрії, спогади — все згоріло…

Легко жить без великих хотінь!

Ніжно ранять промінні стріли

І зривають весняні крила —

У мережану тінь.

Але там, де берізка-пані

Шаль прозорий нам кинула в дар,

Всі думки колихнулись, п'яні,

І пориву зломить не в стані,

Піднялись аж до хмар!

Голос твій затремтів, мов птиця,

Під потоком палаючих слів

Про козацькі степи й станиці

І про все, що лише присниться

Не на рідній землі.

Поховалась в зелених травах,

Відкотилася казка проста…

Але кожне із слів яскравих

Обірвалось на душу мляву,

Ніби весла на став.

Сну нема! Ми б летіли в гори,

В височінь, аж на соняшний шпиль,

Бо під ним всю пекучу змору

Захлисне і напоїть море —

Чорне море — мов хміль!