Всі публікації щодо:
Фольклор

Ой був в Січі старий козак

(Пісня про Саву Чалого і Гната Голого)

Ой був в Січі старий козак, На прізвище Чалий, Вигодував сина Саву Козакам на славу.

Не схотів же та той Сава

Козакам служити,

Відклонився до ляшеньків

В Польщу паном жити.

Та схотів же та той Сава

Слави залучити,

Став козаків-запорожців

По степу ловити.

Ой наш батько, пан кошовий

По козаках тужить:

Ой хто б піймав пана Саву, —

Сам йому послужить...

Каже Чалий: — Мого сина

Ніхто з вас не вловить,

Хіба Гнатко та Кравчина

До себе підмовить.

Ой ти, Гнатку, ти, Кравчино,

Ти всі шляхи знаєш,

А чом же ти мого сина

В руки не піймаєш? —

Пан кошовий каже: — Гнатку!

Як Саву не вловиш,

То сам же ти за нього голову положиш!

Пішов Гнатко з Кравчиною

Саву підмовляти,

Як не схоче з Польщі іти.

То й смерті предати.

Удорозі зустрівсь литвин,

Став їх наставляти,

А як того пана Саву

Та у руки взяти.

— Візьмемо своєї землі

В чоботи під ноги,

А щоб не знав та пан Сава

Нашої підмови.—

Сидить Сава кінець столу

Та листонька пише,

А Савиха молодая

Дитину колише.

Ой як скінче дрібних листів,

Та й спатоньки ляже,

А щось йому під віконцем Добрий вечір,— каже.

Ускочили гайдамаки

У саму світлицю...

Ой як скочив та пан Сава

Із-за свого столу, —

Ухопили пана Саву

За правую полу.

Ой кинеться та пан Сава

До ясного меча,—

Ухопили пана Саву

З—під лівого плеча...

Ухопиться та пан Сава

За ясную зброю, —

Ой підняли пана Саву

На три списи вгору...

Не досягнув та пан Сава

До своєї булави, —

Положили пана Саву

На дубовій лаві.

Оце ж тобі, пане Саво,

Сукна—одамашки,

Що ти нажив, вражий сину,

З козацької ласки!..