УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ
ПОЗА ЛУГОМ ЗЕЛЕНЕНЬКИМ
Поза лугом зелененьким (1)
Брала вдова льон дрібненький.
Брала вона, вибирала,
Тонкий голос подавала:
Ой там Василь сіно косить,
Тонкий голос вітер носить.
Кинув косу додолоньку,
А сам пішов додомоньку.
А сам пішов додомоньку
Та й сів собі на лавоньку.
Та й сів собі на лавоньку
Схилив свою головоньку.
Вийшла мати із кімнати,
Стала Василя питати:
— Чого сидиш, та й думаєш,
Чого не п'єш, не гуляєш?
— Дозволь, мати, вдову взяти, —
Буду пити ще й гуляти.
— Не дозволю вдову взяти:
Вдова вміє чарувати,
Зчарувала мужа свого
Та й зчарує сина мого.
Удовиця мужа мала.
Най би була шанувала.
Най би була шанувала,
Медом-вином напувала,
Медом-вином напувала,
В білий папір завивала.
А син мати не послухав,
Всідлав коня та й поїхав.
Пішла мати до кімнати,
Стала сина проклинати.
— Щоб ти їхав — не доїхав,
Щоб ти звідти не приїхав.
(1) Непарні рядки співаються двічі.
Брала вдова льон дрібненький.
Брала вона, вибирала,
Тонкий голос подавала:
Ой там Василь сіно косить,
Тонкий голос вітер носить.
Кинув косу додолоньку,
А сам пішов додомоньку.
А сам пішов додомоньку
Та й сів собі на лавоньку.
Та й сів собі на лавоньку
Схилив свою головоньку.
Вийшла мати із кімнати,
Стала Василя питати:
— Чого сидиш, та й думаєш,
Чого не п'єш, не гуляєш?
— Дозволь, мати, вдову взяти, —
Буду пити ще й гуляти.
— Не дозволю вдову взяти:
Вдова вміє чарувати,
Зчарувала мужа свого
Та й зчарує сина мого.
Удовиця мужа мала.
Най би була шанувала.
Най би була шанувала,
Медом-вином напувала,
Медом-вином напувала,
В білий папір завивала.
А син мати не послухав,
Всідлав коня та й поїхав.
Пішла мати до кімнати,
Стала сина проклинати.
— Щоб ти їхав — не доїхав,
Щоб ти звідти не приїхав.
(1) Непарні рядки співаються двічі.