УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

НАРОДНИЙ ЕПОС
Про Бондарівну

    А в городі славнославцю

    Сидить дівок купка,


    Межи ними Бондарівна,

    Як сиза голубка.

    Як над'їхав пан Каньовський

    Та й, паночку взявши,

    Обійняв він Бондарівну

    Та й поцілувавши.

    "Не можеш ти, пан Каньовський,

    Мене цілувати,

    Тільки можеш, пан Каньовський,

    Мене роззувати."

    Як почули добрі люди,

    Та й сказали тихо:


    "Тікай, тікай, Бондарівно,

    Буде тобі лихо!"

    Ой тікала Бондарівна

    Помежи крамниці,

    А за нею пан Каньовський

    Стріляє з рушниці.

    "Ой,чи хочеш, Бондарівно,

    Ти за мною жити?


    Ой, чи підеш, ой, чи підеш

    В сирій землі гнити?"

    Ой тікала Бондарівна

    Помежи крамницю,

    Встрілив – забив Бондарівну,

    Як перепилицю.

    Як покотить пан Каньовський

    По столі дукати:

    "Оце тобі,старий Бондар,

    За твої бояри.

    Ой на тобі,старий Бондар,

    Тай дукатів бочку.


    Оце тобі, старий Бондар,

    За хорошу дочку."

    Ой лежала Бондарівна

    Сутки і годину,

    Поки їй пан Каньовський

    Зробив домовину.