Про Бондарівну - НАРОДНИЙ ЕПОС - НАРОДНІ ДУМИ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Про Бондарівну - НАРОДНИЙ ЕПОС - НАРОДНІ ДУМИ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

А в городі славнославцю

Сидить дівок купка,


Межи ними Бондарівна,

Як сиза голубка.

Як над'їхав пан Каньовський

Та й, паночку взявши,

Обійняв він Бондарівну

Та й поцілувавши.

“Не можеш ти, пан Каньовський,

Мене цілувати,

Тільки можеш, пан Каньовський,

Мене роззувати.“

Як почули добрі люди,

Та й сказали тихо:


“Тікай, тікай, Бондарівно,

Буде тобі лихо!“

Ой тікала Бондарівна

Помежи крамниці,

А за нею пан Каньовський

Стріляє з рушниці.

“Ой,чи хочеш, Бондарівно,

Ти за мною жити?


Ой, чи підеш, ой, чи підеш

В сирій землі гнити?“

Ой тікала Бондарівна

Помежи крамницю,

Встрілив – забив Бондарівну,

Як перепилицю.

Як покотить пан Каньовський

По столі дукати:

“Оце тобі,старий Бондар,

За твої бояри.

Ой на тобі,старий Бондар,

Тай дукатів бочку.


Оце тобі, старий Бондар,

За хорошу дочку.“

Ой лежала Бондарівна

Сутки і годину,

Поки їй пан Каньовський

Зробив домовину.