Всі публікації щодо:
Фольклор

Ой у полі криниченька

Ой у полі криниченька,

Там холодна водиченька.

Ой там Роман воли пасе,

Катерина воду несе.

Роман воли покидає,

Катерину переймає.

Ой став Роман жартувати

З відер воду виливати.

— Ой Романе, Романочку,

Не лий воду на сорочку.

Бо це вода не літняя…

В мене мати не рідная.

Бо це вода із Дунаю,

Буде бити, добре знаю.

Буде бити ще й лаяти,

Ще й Романом докоряти.

— Де ж ти, доню, барилася,

Що й вечерять спізнилася?

— Налетіли гусі з броду,

Сколотили мені воду.

А я стала-постояла,

Доки вода устояла.

— Брешеш, доню, вбрехалася,

Ти з Романом кохалася.