Всі публікації щодо:
Верховський Валерій

Ракети з обкладинок

Тридцяті роки вбирали свої мрії в білий мармур і обтічний хром, безсмертний кришталь і поліровану бронзу. Але якось однієї ночі ракети з обкладинок гернсбеківських журналів з хижим виттям упали на Лондон.

Вільям Гібсон „Континуум Гернсбека

Перша електрогітара з'явилася в 1934-му році.

Рік 1935-й - німецький учений-аеродинамік Буземан запропонував для над­звукових літаків майбутнього стрілчасті крила. Цей винахід першими належно оцінили не колеги-науковці, а фантасти.

1938-й рік був особливо прогресивним. В Америці винайшли ксерокс, а трош­ки згодом американський хімік Планкет замістив у молекулі поліетилену водень на фтор, отримавши нову сполуку - політетрафторетилен або Ф-4; практичної користі від цього ніхто тоді не очікував, однак тепер полімер Ф-4 називають тефлоном.

Швейцарський хімік Гофман того ж року синтезував нову кислоту - лізергін-діетиламід. Така довга назва не вмістилася на етикетці колби, тож Гофман вигадав абревіатуру LSD-25.

Злетіли в небо перші ракети, заблимали екрани перших телевізорів...

Кінець тридцятих ознаменувався справжньою революцією в американській фантастиці; американська фантастика стала власне американською - „джеківською.

Класична фантастика першої третини двадцятого століття пустила свої паго­ни й на американському ґрунті, однак світовими лідерами тоді, особливо в двадцяті роки, були російські фантасти (що не дивно для ІЕІ-нації), тим більше, що тоді в СРСР футуризм ще не підпав під цензурну заборону.

Американці у 20-ті роки завзято копіювали європейські штампи НФ; спочатку це були фантастичні оповідання, як „десерт у науково-популярних журналах, згодом з'явився „ Amazing - спеціалізований НФ-журнал, заснований у 1927 році Х'юго Гернс-беком, та книжки на папері з „пульпи видані в м'яких обкладинках з марсіанами та монстрами, зображеними на них. Головним персонажем тієї фантастики був „божеві­льний геній (безперечно ІЛЕ), хоча вже почав з'являтися його „квазі-суперник ЛІЕ - космічний авантюрник.

З кінця тридцятих він, Джек з бластером, перехопить ініціативу. Типовий американець, ближчий і зрозуміліший американському читачеві, пройде скрізь, вижи­ве завжди, а також отримає зиск з будь-чого. Його вже зачекався Оберон - Громовий Місяць з туманними болотами та покладами левіуму, без нього нудяться інопланетні красуні...

Існує такий жарт: фантастика може бути науковою, не дуже науковою, зовсім ненауковою та американською. Але подобається це комусь чи ні - Америка останні сім десятиліть є однозначним світовим лідером у НФ; такий результат могла дати лише ін­туїтивна нація.

ЛІЕ-фантастика стала пригодницькою, сюжетною; добро та зло там було по­лярними та концентрованими...

Повоєнні роки в західному світі названі „Золотою добою фантастики“. Амери­канська фантастика, ставши американською, знайшла чималий попит в США. Час був сприятливий - піком НТР (науково-технічної революції) став 1950-й. По обидва боки не лише Атлантичного океану, а й „залізної завіси, людей охопила нова віра - культ все­могутності людини. Найспокусливішою принадою цієї майже релігії була відсутність

докорів у хибності людської натури.

Фантастика „Золотої доби“ сповнена цієї віри і, можливо, саме через те вона така світла (навіть, коли описує „зоряні війни), оптимістична; дихання колишнього футуризму відчувається в ній навіть на відстані десятиліть...

Оптимістичним був і музичний фон 40-50-х: у 1951 Білл Хейлі записує першу рок-н-рольну платівку; не дивина, що пісня мала назву „Ракета-88... Ракети злітали з обкладинок журналів...

Щоправда, ракети мала не лише Америка, і це засмучувало деяких фантастів; однак видива ядерного конфлікту не поширилися в НФ: після катастрофи людство відновлюється, змінившись, „наші“ перемагають, а мутанти, якщо й з'являються, то не як ознака деградації, а навпаки - вони наділені надприродними обдаруваннями...

У 1957-му російський „спутнік“ змусив американців здригнутися, а американ­ських фантастів - щось змінювати в налагодженому процесі текстотворення.

Це тривало до 1960-х...

Спочатку вбили президента Кеннеді. Потім розслідування перетворили на трагіфарс з усуненням підозрюваного та свідків. Потім почали В'єтнамську війну, по­тім вдавали, ніби нічого не трапилось... Але не вийшло.

Америка не була такою ж:, як раніше, все змінилося. Це були 60-ті, ключове десятиліття двадцятого сторіччя. І ключова країна світу - США.

У 1964-му хітом стала пісня „Дім світанкового сонця у виконанні групи „ Animals з того часу рок-н-рол перетворився на рок, втративши не лише кілька літер, а й оптимізм п'ятдесятих.

З американською фантастикою зміни почали відбуватися ще з п'ятидесятих, але хвиля, названа „Новою потужно повстала саме в середині б0-х. Харлан Еллісон уклав і видав антологію оповідань мало тоді відомих фантастів; невдовзі про них діз­налися всі. Головною ознакою Нової хвилі“ американської фантастики, головною від­мінністю від попередників, була „етичність більшість авторів „Нової хвилі належали до ІЕ-клубу (ІЕЕ, ІЕІ, ЕІІ, ЕІЕ), особливо проглядається сполучення інтуїції можливостей та етики стосунків... Доти фантасти живилися естетикою футуризму, „Нова хвиля; спробувала створити дещо своє.

Фантастика тоді набула багато в плані літературном, хоча водночас почався період застою власне науково-фантастичних ідей, на які була щедрою НФ першої по­ловини двадцятого століття...

Друга половина шістдесятих на Заході - епоха секс-революції, наркотиків, молодіжних бунтів, геніальної літератури та неперевершеної музики. Той же Вільям Гі-бсон (колишній хіппі) говорив, у 80-х згадуючи молодість: „Якщо діти спитають мене, як воно було в шістдесятих, я скажу: суб'єктивно - все так, як описав Ділені“. Семуель Ділені - одна з ключових постатей „Нової хвилі але навряд чи він був хиппі; я назвав би його першим панком, бо він вийшов за рамки свого покоління... Його твори відо­бразили головне, мабуть, - розгубленість людини між: жорнами епох, а саме це й відбу­валося тоді, в 60-ті.

Молодь бунтувала; паризькі студенти, котрим дали й хліб, і видовища, почали вимагати неможливого. Американська молодь перейшла в глуху опозицію до держави (до речі, не вся), і це явище відоме нам, як хіппі. Вони жили одним днем, намагаючись „ловити кайф“ сьогодні, адже: „Майбутнього немає!“ Їм здавалося, що 60-ті не закін­чаться ніколи...

Однак усе на світі повертається на свої кола - потім почалися 70-ті. „Бітлибули популярніші за Христа? Але нема нічого скороминущого, як земна слава: лівер-пульська четвірка розпалася, а потім буде „Металіка“, а потім „Нірвана“...

Елвіс Преслі з ледь не казкового принца перетворився на ледь не чудовиська через передозування їжі, а потім помер у самотності через передозування героїну.

Філіп Дік, навпаки, вилікувався від наркозалежності, але пережив Елвіса ли­ше на п'ять років, а Білла Хейлі - лише на рік.

В'єтнамська війна закінчилася поразкою. Втім, про перемогу в'єтнамців гово­рити також недоречно.

70-ті роки для Америки стали періодом протверезіння та остаточної втрати ілюзій. Колишня віра у всемогутність Людини отримала одне маленьке застереження; маленьке, та досить суттєве: знання та технології можуть дати всемогутність не всім людям, а сильним світу цього...

Хіппі протиставляли „сильним світу цього свою власну, можливо й наївну, ідеологію; їхні „молодші брати - панки - мали стійку алергію на будь-яку ідеологію взагалі. Хіппі проповідували любов до ближнього, ненасильство, природність; панки озброїлися агресивністю, егоїзмом, відкинули повернення до природи, замінивши при­родність „неприродним“ (хімічні наркотики, імплантати, розфарбовка). Банківська ес­тетика насправді була продовженням призабутого футуризму, так би мовити, спробою реалізувати „проект Майбутнього; майбутнього, яке в 70-тих так і не настало...

Але перш, ніж настали сімдесяті, відбулося дещо, майже непомічене на тлі Вудстокського рок-фестивалю та першої висадки астронавтів на Місяці. В 1969 році в США відбулася революція - два комп'ютери, розташовані в різних місцях, сполучено кабелем. Тоді був пересланий перший електронний „меседж“; тоді ж якийсь розумник запропонував знак @; тоді ж з'явилася перша електронна розсипка - на тему НФ, між іншим. Це був початок нової ери, без перебільшення.

Вони революцію замовляли, вони її отримали - всі ми отримали.