Всі публікації щодо:
Вороний Микола

Блакитна Панна

Має крилами весна

запашна,

Лине вся в прозорих шатах,

У серпанках і блаватах…

Сяє усміхом примар з-поза хмар,

Попелястих, пелехатих.

Ось вона вже крізь блакить

майорить,

Довгождана, нездоланна…

Ось вона — Блакитна Панна!..

Гори, гай, луги, поля —

вся земля

Їй виспівує: “Осанна!“

А вона, як мрія сна

чарівна,

Сяє вродою святою,

Неземною чистотою,

Сміючись на пелюсках,

на квітках

Променистою росою.

І уже в душі моїй

в сяйві мрій

В’ються хмелем арабески,

Миготять камеї, фрески,

Гомонять-бринять пісні

голосні

І сплітаються в гротески.

1912