МИКОЛА ЗЕРОВ

КУЛІШ - МИКОЛА ЗЕРОВ

Давно в труні Тарас і Костомара,

Грабовський чемний, лагідний Плетньов…

Сивіє розум і холоне кров;

Літа минулі — мов бліда примара.

Та він працює. Феніксом з пожару

Мотронівка народжується знов;

Завзяттям віє від його промов,

І в очах — відблиск молодого жару.

Він боре тупість і муругу лінь,

В Європі хоче “ставляти курінь“,

Над творами культурників п'яніє;

І днів старечих тягота легка,

І навіть в смертних муках агонії

В повітрі пише ще його рука.

11.05.1926