Всі публікації щодо:
Зуєвський Олег

Дівчина

Вона спинилася — упала хустка біла.

Чоло зажеврілось, неначе докір чула:

Отам проходила, на галяві заснула,

І біля неї тихо скорбна мати сіла...

Рука голубляча, а він у серці скутий,

Ще їй не знаний, перший — квітам не збагнути,

Хоч би й жалітись їм у розпачі хотіла. —

Вона спинилася — упала хустка біла...

1947



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.