Всі публікації щодо:
Зуєвський Олег

Перед фавном

Так злету біла тінь тебе

Злякала, як вікна світання,

І небо в ньому голубе,

І тепле сонця розгортання.

А плеканість руки проста

В сорочці тратить барвні хвилі,

Щоб неозора висота

Не пойняла життя в безсиллі:

Як досі полум’я в очах

Весну гілок не зігрівало,

Хіба довигаданий птах

Змахнув крильми, де вгідь замало,

І фавна образ на стіні,

Мов цапеня мале і кволе,

Для втоми у далекі дні

Зелене б не тривожив поле.

1954



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.