Всі публікації щодо:
Зуєвський Олег

Пігмальйон

Вернутись у ваші збори

Між квітами, що зняли

Намиста свої узори,

Де скарбів міцні столи,

І ця голова камінна,

І погляду мертвий жаль,

І сірі, як глей, коліна,

І нігтів цупка емаль.

Аж поки відмова зрине —

В карнизах ожилий спів,

Де щастя росло невпинне

Роями цілющих слів:

Тобі дорогий дарунок,

На кризі нечутний злом,

І перший чистий цілунок,

Упізнаний сяйним склом.

1960



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.