„Енеїда“ І. П. Котляревського — енциклопедія українознавства - твір з української літератури

Шкільний твір
Іван Котляревський

„Енеїда“ І. П. Котляревського — енциклопедія українознавства - твір з української літератури

Кінець вісімнадцятого століття... Важкі часи настали в Україні по скасуванні Січі. Часи неволі. І саме в цей час І.Котляревський написав “Енеїду“. Ні грецькі імена героїв поеми, ні те, що Січ названа Троєю, не ввело читачів в оману — всі розуміли, про що і про кого йдеться. І. Котляревський переніс події в національне оточення і зробив зі своєї поеми енциклопедію життя народу України XVII-XVIII століть.,]“сі дійові особи — від богів до троянців — одягнені в український одяг. Одяг богів відрізняється багатством. Коли Венера іде до Зевса, вона “взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий“. Не гірш і сама Дідона, яка “взяла кораблик бархатовий“, наділа “спідницю і корсет шовковий“, взула “червоні чобітки“, не забула запаску й навіть “з вибійки платок“. На цих прикладах показаний одяг жінок козацької старшини. Молоді дівчата до одягу додають намисто, стьожки... Еней з троянцями одягнуті в “штани і пару чобіток...“, кожухи, свитки, сорочки й каптан.

А як герої Котляревського п'ють і їдять!

В поемі названо більше ста страв і напоїв, які вживали мешканці України.

З “Енеїди“ також дізнаємося про деякі звичаї та обряди. Так, ідучи в гостину, люди підносили господарям хліб і сіль. При зустрічі герої, навіть незнайомим, “віддають поклон“. Еней влаштовує обряд поминання свого батька Анхіза. Трохи сказано й про один момент весільного обряду: у Латина все було приготовлено до прийому сватів — рушники і “всяка всячина“, що “на сватання давали“.

Мандруючи разом з троянцями, ми бачимо, що вони вміють хвацько “садити третяка“, гайдука. Вони знають багато пісень:

Про Сагайдачного співали,

Либонь співали й про Січ.

Для розваги грали в міска, у памфеля, в візка,.. На святах можна почути українську музику: “грають в кобзи сліпці, бандура бринчить, грає сопілка, санжарівки“.

Не випало з поля зору Котляревського і образотворче містецтво. Царю Латину привезли:

Роботи первійших майстрів.

Царя Гороха пановання,

Партрети всіх богатирів...

Також описується інтер'єр української хати: світлиці, сіни, двір, піч.

Національний колорит посилюють імена героїв та географічні назви. Українські імена змішуються з античними; деякі з них “українізуються“: Еней — Енеєчка; Анхизович, Анхизеню; Лавінія — Лавіса, Лавісонька. Поряд з назвами місцевостей і поселень стародавніх Греції та Риму згадуються й українські.

Отже, для сучасного читача “Енеїда“ може стати добрим посібником з народознавства. Автор і хотів, щоб нащадок, читаючи твір, пройнявся тим духом, яким живилися троянці.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.