Всі публікації щодо:
Лепкий Богдан

Шкільний твір - Есе з української літератури

Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого «Заспів», «Видиш, брате мій»

Любов до своєї Вітчизни, малої батьківщини, рідного куточка є одним з провідних почуттів людини, що визначає її як особистість.

Багато народних пісень, казок, легенд, переказів відображають любов до рідного краю.

Особливістю лірики Богдана Лепкого є те, що вона насичена мотивами українських народних пісень.

Вірш «Заспів» - це поетична розповідь про рідний край, чарівне Поділля: «колисав мою колиску вітер рідного Поділля». У свідомості поета виникають і об’єднуються спогади раннього дитинства: материнська колискова пісня, пов’язані з нею перші уявлення про поезію, красу, звуки народних пісень, «підгірської трембіти», вражаюча чарівність народних обрядів («і веселий спів весільний, і сумний плач похоронів»).

Ці почуття поєднуються з гордістю за свій народ, його талановитість, творчі здібності. І тим сильніше ятрять душу поета думки про важку долю поневоленого народу: «Колисав мою колиску крик неволеного люду».

Де б не знаходився Богдан Лепкий, куди б не кидала його доля, ніколи не забував він про рідний край. Скрізь він відчував свій кревний зв’язок з Вітчизною та своїм народом.

Поезія «Видиш, брате мій…» відображає тугу і сум за батьківщиною. Вірш побудований на розгорнутому порівнянні: журавлі, що відлітають у вирій, нагадують йому власну долю на чужині, а їхня сумна пісня прощання з рідним краєм - це вірші поета про Вітчизну:

…відлітають… журавлі у вирій.

Кличуть: кру! кру! кру!

В чужині умру…