Романтизм творів молодого Тараса Шевченка (балада “Причинна“) - твір з української літератури

Шкільний твір
ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Романтизм творів молодого Тараса Шевченка (балада “Причинна“) - твір з української літератури

Спостерігаю стрімкий красивий осінній захід сонця. Ще зелені дерева, але вже з пожовклим листям накриває велика тінь передвечірніх сутінків. Вона повільно насувається, мов поглинає у себе все, позбавляючи сонячного світла. Сонце останніми променями прощається з землею і ховається за обрієм.

Восени усі підбивають підсумки: люди збирають урожай, тварини запасаються на зиму - усі готуються, щоб правильно і гідно зустріти новий оберт життя, те, що може багато чого змінити. Кохання теж ставить крапку або переходить на новий етап у цю спокійну, але визначальну пору року. Природа завжди віддзеркалює стан людини. А може - навпаки? Чи існує вічне кохання, а чи зникає воно із закінченням земного життя?

“Реве та стогне Дніпр широкий“ - відомий початок одного з найперших творів Тараса Шевченка. Сила і міць розбурханої природи - широкі впевнені мазки молодого талановитого художника. Грізний широкий Дніпро, що реве, мов поранений звір, гори-хвилі, лиховісне гукання сичів. Лише слова, але мимоволі схиляєшся перед силою стихії, серце стискається у передчутті невідворотної біди. “Ще не ранок, але вже й не ніч“. За старослов'янськими легендами саме в цю пору всі створіння потойбічного світу виходять на землю...

У “Причинній“ я відкрила для себе зовсім іншого Шевченка. Любов'ю до. України так само насичений кожен рядок, але виявляється патріотизм не у прямому розмірковуванні про її долю, не у твердості і непохитності, а у відтворенні дивовижної культури, вірувань, замилуванні природою, людьми. Перебуваючи у Петербурзі, молодий, тоді ще майбутній, письменник стужився не тільки за рідною мовою: за усім, що було таким близьким. Активно спілкуючись із митцями-ро-мантиками, він і сам пише твір у відповідності з їх традиціями, дуже близькими до фольклорних. Природно, що у рядки на папері виливаються спогади про край, де залишилось серце автора, і перед нами постає оповита смутком, але яскрава і неповторна у своїй красі батьківщина.

Сумна історія вічного кохання - це не тільки “Ромео і Джульетта“, “Юнона і Авось“ - тема найактуальніша у світовому мистецтві, багато хто намагався осягнути та виразити глибину чудового неймовірного уміння людей знаходити одне одного і кохати все життя, і навіть поза життям залишатися разом назавжди. Звісно, безліч народних пісень оспівує красу почуттів закоханої пари.

Романтична, але трагічна історія закоханих не залишила байдужим і Т. Шевченка. Дівчина-сирота надзвичайної краси (навіть русалки довго не могли відвести погляду від неї), як потопаючий за соломинку, тримається за єдину рідну людину, єдиного коханого у її житті, вона чекала б на нього роками, а то й десятиліттями:

Якби-то далися орлинії крила,

За синім би морем милого знайшла.

Письменник милується на “біле личко, карі очі“ дівчини і ніби з глибини душі виривається крик співчуття:

Така її доля... О боже мій милий!

За що ж ти караєш її, молоду?

Коли зникла остання надія і навіть ворожка не змогла допомогти і лише притупила тугу, перетворивши дівчину на примарну білу тінь, закохана віддала своє тіло землі, а душа злетіла на небо. Можна вважати цей образ трагічним. Козак, який теж мав щирі почуття і так поспішав, помер разом із нею. їм не судилося побачитись на землі, але вони, кохаючи одне одного, зустрілись на небі. Лиш явір та калина - символи вірності, постійності і дівочої краси, - щебет соловейка на могилі та русалоньки, які уночі виходять з Дніпра грітись, нагадують про незвичайну історію. Життя триває.

Дивно, але в мене цей твір викликав не смуток, навпаки, тільки надію, що і в наш час може існувати таке кохання.

Тарас Шевченко впевнено ступив на літературну стежину, яка потім стане широким шляхом. І приніс із собою відчуття найтонших нюансів людських переживань і вміння їх майстерно відтворити. Глибоке знання народної творчості, традицій (що дало тему і манеру викладу для балади: образи, постійні епітети, пестливі слова, народна символіка), вірувань, демонології (ворожіння, русалки, що здатні залоскотати). Письменник уміє бачити навколишній світ і передавати його красу у розмаїтті барв і звуків: “укрупнена“, як у всіх письменників-романтиків, переважно нічна природа, створює емоційний фон. Усі ці особливості творчої манери дають нам право назвати баладу “Причинна“ романтичним твором і зауважити, що її автор - справжній митець, художник слова.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.