О. Довженко - „творець мистецтва так сильно національного, що аж вселюдського” (К. Тепліца) - твір з української літератури

Шкільний твір
ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО

О. Довженко - „творець мистецтва так сильно національного, що аж вселюдського” (К. Тепліца) - твір з української літератури

Олександр Довженко залишився у пам'яті близьких йому людей людиною надзвичайної енергії, волі до життя, твердого духу та гострого почуття справедливості.

Коли я думаю про митців епохи Розстріляного Відродження, насамперед мене захоплює мистецький геній цих людей, здатність створювати вічні шедеври літератури, кіно, малярства, твори загальнолюдського масштабу, глибокого значення. Але не менш гідним захоплення є твердість і незламність цих, без перебільшення, велетнів духу, їхня здатність не ламатися і не зраджувати свій народ і — насамперед! — свою совість у найтяжчих умовах.

Сам митець, згадуючи своє життя, писав, що життєвий шлях ніколи не був для нього простим та не давався йому легко. Він згадує і як його мати, „створена для пісень, проплакала все життя”.

Олександр Довженко, пройшовши важкі воєнні роки, роки історичних змін 1910-х, органічно та енергійно влився в мистецький процес України, тісно спілкувався з членами ВАПЛІТЕ, взагалі з „харківськими романтиками”, сповідуючи так звану філософію вітаїзму. Цю мистецьку і життєву концепцію поділяли багато письменників того часу. Це і Микола Хвильовий, і Ю. Яновський, і Остап Вишня... Усіх цих людей об'єднувала спрага до життя, вміння і бажання боротися за краще майбутнє, сприймати саме існування на землі як диво, не скоряючись перед труднощами. Усю силу свого духу вони вклали в вічні твори літератури, кінематографа, музики, живопису...

Олександр Довженко — не тільки письменник, він увійшов у європейський культурний процес як кінематографіст. Багато кіномитців усіх країн та часів зізнавалися, що створювали свої стрічки під впливом мистецтва Довженка, його визнав увесь світ, але у СРСР... Як кажуть, нема пророка у своїй країні... Після тріумфу „Землі”, „Звенигори”, „Арсеналу” О. Довженко опинився „під прицілом” офіційної системи, яка змусила його переїхати до Москви та створювати фільми „за держзамовленням” — так було ув'язнено генія нашого народу. Відірваний від своєї землі, обмежений у вільному русі як фактично, так і духовно, митець тільки й міг, що записувати у щоденники свої справжні думки, усі свої болі, тугу за Україною, Києвом, щоб його зрозуміли хоча б нащадки, коли цього не можуть зробити сучасні „високопосадові особи”. Хоча й офіційно Олександр Довженко працював на „Мосфільмі”, мав різні державні нагороди, він був таким самим в'язнем системи, якими були заарештовані письменники того часу, обмежений у головному — у праві жити на своїй землі, у праві вести вільне мистецьке і духовне життя. Зрештою, О. Довженка звільнили з „Мосфільму”, звільнили з посад у комітетах, митець потрапив у справжню опалу, але вистояв, виніс своє гаряче серце живим та відкритим для творчості й роботи.

У літературних творах письменник багато уваги приділяє темі війни: „Україна в огні”, „Повість полум'яних літ” та інші твори зображують голу правду тих страшних часів. Непереможний дух народу постає перед читачем, ми бачимо справжніх героїв, які, проте, не захоплюються своєю героїчністю, а мають просте і красиве серце, що не терпить несправедливості, пригноблення та неволі. Майстерно зображує О. Довженко і ментальність українського народу, не приховуючи і негативних рис, що за будь-яких часів мають місце, не зменшуючи чеснот нашого сильного та красивого серця. Ці твори мають по-справжньому загальнолюдське значення, бо проблема війни і миру, смерті та життя стосується усіх народів за усіх часів; психологія людини, яка потрапила в біду, терпіння та боротьба змальовані О. Довженком із кінематографічною точністю та глибоким знанням людської душі.

В одному із щоденникових записів митець писав, що коли йому не доведеться більше повернутися в Україну і він помре у Москві, він заповідає перевезти його серце до Києва і поховати над Дніпром... Бо кожну хвилину такого складного і напруженого життя Олександр Довженко серцем був зі своєю землею та зі своїм народом... Ще за життя він віддав своє серце Батьківщині...



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.