Образ народного співця в поезії Т. Шевченка - твір з української літератури

Шкільний твір
ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Образ народного співця в поезії Т. Шевченка - твір з української літератури

Народне уявлення про кобзаря пов'язане з образом мандрівного співака. Цей образ переріс у символ українського духу, об'єднав у собі його міць та велич, мудрість і невпокореність, гідність і щирість. Тарас Шевченко назвав свою першу поетичну збірку „Кобзар”, що свідчить про те, наскільки важливим був для його поетичного світу образ народного співця.

У своїй творчості поет не раз змальовував кобзаря, пісні якого втілили радощі та жалі народу. Ми зустрічаємося з ним у поезіях „Тарасова ніч”, „Гайдамаки”, „Невольник”, „Великий льох”. Але найяскравіше він представлений у вірші „Перебендя”. Здавалось би, безпритульність, старість, самотність та сліпота мали б викликати в людей жалість до цієї людини. Проте ні! Не жалюгідним самотнім старцем блукає він по світу. Кобзар потрібний людям, він завжди знайде пісню для будь-якого слухача:

З дівчатами на вигоні —

Гриця та веснянку,

А у шинку з парубками —

Сербина, Шинкарку...

...На базарі — про Лазаря,

Або, щоб те знали,

Тяжко-важко заспіває.

Як Січ руйнували.

Проте автор наголошує, що не в потуранні людським бажанням знаходить себе кобзар. Інакше не наділив би його поет тими рисами, що складають образ народного співця: любов'ю до рідного краю, відчуттям причетності до історичної долі своєї землі, бунтарським духом та глибокою мудрістю. Перебендя сприймається не просто як мандрівний співак, а як символ народного сумління та історичної пам'яті. І коли він, перебираючи струни, затягне думу, сховавшись у степу серед козацьких могил,

То серце по волі з богом розмовля,

То серце щебече господнюю славу,

А думка край світа на хмарі ґуля...

У поезії Шевченка перед нами постає ще один образ народного співця — сам поет. Невипадково Тараса Григоровича часто називають Великим Кобзарем. Його світогляд — це світогляд виразника дум та бажань народу, його вірші, в яких втілені роздуми про долю України та тяжке життя пригнобленого народу, співзвучні з народною поезією. Поет часто використовує один із жанрів кобзарського мистецтва — думу.

Шевченко відстоює право писати про свій народ, хоча це не принесе ні грошей, ні офіційної слави. Це позиція народного співця. Пригадаймо уривок з історичної поеми „Гайдамаки”, де автор веде полеміку про що „слід” і про що „не слід” писати поетові:

Коли хочеш грошей,

Та ще й слави, того дива,

Співай про Матрьошу,

Про Парашу, радость нашу

...

Спасибі за раду.

Теплий кожух, тілько шкода —

Не на мене шитий,

А розумне ваше слово

Брехнею підбите.

Ні, не такого слова просить душа народного обранця. Духовна міць, національне самоусвідомлення та почуття відповідальності диктують йому згадки про „діла незабуті дідів наших” („І мертвим, і живим...”). Вона не в усьому гарна та славетна, історія рідного краю, — „серце болить, а розказувать треба”, бо народ без минулого не має майбутнього. Тож і співає Кобзар, хоча не чекає вдячності від слухачів:

І не пом'яне батько з сином,

Не скаже синові: „Молись.

Молися, сину: за Вкраїну

Його замучили колись”.

Хай голос його загубиться в загальному хорі, головне, щоб відлуння співу засівалося в серцях людських. І поки є такі співці, душа і совість народна, є надія, є майбутнє в України, бо є ті, хто кладуть на вівтар цього майбутнього власний безсмертний талант:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От де, люде, наша слава,

Слава України!



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.