Своєрідність композиції повісті „Кайдашева сім'я” - твір з української літератури

Шкільний твір
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ

Своєрідність композиції повісті „Кайдашева сім'я” - твір з української літератури

Кращі риси простих людей не приховували від спостережливого ока письменника й того огидного, що було породжене соціальною дійсністю порефор-меної доби. Приватна власність на землю стала у пореформеному селі економічною основою буття. Тож не диво, що між селянами ведеться жорстока боротьба за „моє” і „твоє”. Щоб затаврувати рабські звички, капіталістичну мораль, щоб вказати народові на темні сторони його життя, Нечуй-Левицький пише повість „Кайдашева сім'я”, яка вийшла з друку 1879 року. З комічних сцен життя сім'ї Кайдашів виростає реалістична і трагічна за своєю суттю картина життя селянства темного, забитого віками панщини та роз'єднаного новими пореформеними порядками.

Відомий український письменник І. Я. Франко відзначав, що „Кайдашева сім'я” з погляду „на високоартистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства”. У зображенні життя пореформеного українського села Нечуй-Левицький дотримувався традицій реалістичної школи, яка вимагала від письменника глибоко розкривати причини духовного занепаду людини, точно і докладно малювати не лише портрети, поведінку і звички персонажів, а й те соціально-побутове середовище, в якому діють герої. Цими реалістичними принципами зумовлена композиція „Кайдашевої сім'ї”.

Повість скомпонована зі сцен, ситуацій селянського побуту, в яких розкриваються темнота, обмеженість, егоїзм дрібних власників. Основу сюжету твору складають епізоди родинного життя Кайдашів — сім'ї, в якій іде боротьба за приватну власність: клапоть поля, город, грушу, яйця тощо. Основним у „Кайдашевій сім'ї” є соціальний конфлікт, породжений приватновласницькими законами тогочасної дійсності, майновою нерівністю між людьми, їх прагненням до власності.

Соціальний конфлікт у повісті посилюється психологічним, що виникає з тих потворних рис і звичок у характерах героїв, які сформувалися в умовах кріпосницького ладу. Крізь увесь твір проходить контраст між світом природи і світом жалюгідних людських взаємин. Це помітно ще з експозиції твору.

Починається повість описом місцевості, серед якої розкинулось село Семи-гори. Ліс, як зелене море, ставки в очеретах, левади, два рядки білих хат, наче два разки перлів на зеленому поясі, — все манить до себе, настроює на ліричний лад. І так нам хочеться бачити й життя людей в гармонії з цією красою. Та вже постать змореного важкою працею старого Омелька Кайдаша, що на темному тлі повітки нагадував ченця, є різкою протилежністю до поетичного опису місцевості.

Експозиційними сценами, що знайомлять читача з місцем дії, персонажами твору, є розмова братів Кайдашенків про дівчат: залицянні Карпа до Мотрі, оглядини в Довбишів.

У зовнішності героїв Нечуй-Левицький уміє майстерно передати їхні темпераменти, нахили, звички. Щоб розкрити провідні риси характерів персонажів, помітне місце в експозиції твору письменник відводить портретам Кайдаша, Кайдашихи, Карпа, Лавріна, Мотрі.

Зав'язка конфлікту в родині Кайдашів настає після одруження Карпа з Мотрею. Поява молодої сім'ї викликала між батьками і дітьми суперечки за „моє” і „твоє”, розворушила дрібновласницькі інстинкти і пристрасті Кайдашів.

Напруженіші моменти родинного побуту письменник відтворює в гострих, вихоплених з життя монологах. За їх допомогою автор твору розкриває дрібновласницьку психологію героїв, підсилює реалізм зображення картини, надає напруженості й динамічності сюжетній лінії повісті. Завдяки майстерності діалогів, повість у багатьох місцях нагадує драматичний твір. Потворність дрібновласницького селянського побуту письменник викриває засобами гумору й сатири. Зображуючи наростання конфлікту між Кайдашами, автор в епічну розповідь вводить гострокомічні сценки, смішні ситуації, як от: пригоди з Кайдашихою під час поїздки на оглядини в Біївці, пригоди п'яного Кайдаша, які нагадують народні анекдоти та інтермедії.

Сповнені комізму епізоди родинного життя Кайдашів. Кайдашиха і Мотря, змагаючись за першість у хатніх справах, б'ють горшки одна одній, сидять у неметеній хаті тощо.

Гумор Нечуя-Левицького йде від самого життя, від народної творчості і є однією з найсильнішйх і найсвоєрідніших особливостей таланту письменника. Він має різні відтінки: від добродушного жарту до сатиричного сміху, залежно від того, на кого він спрямований.

В останніх розділах сатиричний струмінь повісті доходить свого найвищого напруження. В історії з кухлем найрізкіше підкреслено ідіотизм дрібновласницького індивідуалізму: через копійчаного глечика людині викололи око. Ця сцена — кульмінація повісті.

Закінчується ж повість сваркою двох родин через грушу, яку посадив Лаврін, а під час розподілу землі вона опинилася на Карповому городі. Розв'язка повісті несподівана. Груша всохла, і всі помирилися. В обох садибах настали мир і тиша. Але читач добре розуміє, що настало лише тимчасове перемир'я між родинами, що причинам для сварки і ворожнечі не буде кінця, поки існуватиме приватновласницький лад.

Отже, композиція „Кайдашевої сім'ї” повністю підпорядкована темі та ідеї твору. Повість майстерно зіткана з реалістичних епізодів, які викривають і засуджують приватновласницький побут, психологію дрібних власників та причини їхнього духовного занепаду.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.