Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича - твір з української літератури

Шкільний твір

Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича - твір з української літератури

Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах.

У поезії „Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї:


Народився Бог на санях

в лемківськім містечку Дуклі.


А лемки, що здавна живуть у Карпатах, принесли в дарунок круглий місяць, який у долоні Марії мов золотий горіх. Своєю поезією поет говорить, що Бог знаходиться у кожній хаті, у серці кожної людини.

У поезії „Коляда” Б.-І. Антонич говорить про дорогу Божого Дитяти. Люди радіють його народженню, готуються везти його у невідомі світи:


Тешуть теслі з срібла сани,

стелиться сніжиста путь.

На тих санях в синь незнану

Дитя Боже повезуть.


Поки що спить дитя безтурботним сном, а поряд плаче-сумує Божа Матір. Вона вже передбачає, який важкий і тернистий шлях чекає на її сина:


Ходить сонце у крисані,

спить слов'янськеє Дитя.

Ідуть сани, плаче Пані,

снігом стелиться життя.