Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Шевченка - твір з української літератури

Шкільний твір
ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Шевченка - твір з української літератури

От уже два століття незгасним вогнем усеперемагаючого патріотизму палахкотить могутня і ніжна Шевченкова поезія. І незмінно слово великого Кобзаря надихає нас, українців, на героїчні діяння в ім'я рідної землі, на подвиги заради її блага.

Кріпацький син, музикант, художник і неперевершений віршотворець, улюбленець муз і оспівувач краси, Тарас Шевченко був напоєний трунком непоборного волелюбства свого народу, що струменів з переказів, дум, історичних пісень про звитяжних лицарів Запоріжжя. Природно, що це позначилося на його творчості. У багатьох своїх творах великий Тарас згадує про мудре і мужнє українське гетьманство, безстрашних отаманів та їхніх орлів-козаків, ладних у самісіньке пекло податися, вирятувати своїх побратимів з біди і гідно послужити священній справі визволення народу з ярма московського, польського чи турецького.

У поемі „Іван Підкова” Шевченко створює образ хороброго отамана, який веде своє чубате воїнство „у Царград, до султана”. Не лякають козаків ні морські хвилі, ні турецькі кулі:

Серце мліє, а козакам

Того тілько й треба.

Крицеву стійкість, відсутність страху демонструє і їхній ватажок Іван Підкова. Він пропонує козакам похід до Царграда і дуже радий з їхньої згоди, дружньої щирості та взаєморозуміння.

Таку ж єдність душ, характерів, сердець і мечів показує Шевченко і в поемі „Гамалія” — простій сюжетно, але напрочуд місткій образно. У ній описано, як запорізьке воїнство на чолі з Гамалією, „отаманом завзятим”, безстрашно кинулося визволяти невільників. Надлюдськими воїнськими доблестями наділяє Шевченко свого головного героя, не шкодуючи гіпербол:

Гамалія по Скутарі —

По пеклу гуляє,

Сам хурдичу розбиває,

Кайдани ламає...

Особливою емоційною напругою пронизаний також образ Тараса Трясила в поемі „Тарасова ніч”. Герой насмілюється очолити козацьке повстання проти польського панування в час, коли Україна зажурилась, „заплакала, як мала дитина”. Він, „орел сизий”, узявся „віру рятувати” і повів за собою славне запорізьке лицарство:

Вже не три дні, не три ночі

Б'ється пан Трясило.

Од лимана до Трубайла

Трупом поле крилось.

Козацько-селянське повстання 1768 року, відоме під назвою Коліївщина, надихнуло Шевченка на створення поеми „Гайдамаки”. Козаки під керівництвом Гонги і Залізняка виявляли чудеса хоробрості, нехтували своїм життям заради визволення рідного краю. їм, як підкреслює автор, самовіддано допомагали селяни:

...осталися

Діти та собаки,

—Жінки навіть з рогачами

Пішли в гайдамаки.

Власне, і сам головний герой поеми Ярема Галайда — колишній Лейбин слуга. Але, отримавши бойове хрещення, стає рівним у козацькій звитязі славним отаманам Ґонті й Залізняку:

А Ярема — страшно глянуть

— По три, по чотири

Так і кладе.

І таких, новоспечених, завзятих, безстрашних, було тоді на Україні чимало. Усі вони прагнули вибороти кращу долю матері-Вітчизні. Тому так трепетно ставиться до них Шевченко, сприймає їх, як своїх дітей, рідних йому по духу. Тому так болить йому, коли горе-історик прагне применшити епохальне значення козацько-селянських повстань і зганьбити їхніх учасників. У творі „Холодний Яр” автор вступає з ним у полеміку:

Брешеш, людоморе!

За святую правду-волю Розбійник не стане...

Шевченко вірить, що народ рано чи пізно обов'язково переможе своїх5 катів і запанує на просторах вільної та квітучої України. Поет упевнений, що Холодний Яр (місце, де збиралися гайдамаки-повстанці), символ козацького правдолюбства, не заросте „темним лісом”:

Не сховаєте! над Яром Залізняк витає І на Умань позирає, Ґонту виглядає.

Не вмре, не загине в неволі народ, що дав світові лицарський орден Запорізької Січі, — ця думка пронизує кожен рядок, присвячений Шевченком звитяжному козацтву. Тож нехай у нашій пам'яті вічно зоріють імена самовідданих борців за незалежність України, нехай їхній вікопомний подвиг завжди служить нам взірцем високого патріотизму.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.