Шкільний твір
ЛЕОНІД ГЛІБОВ

«Журба» Леоніда Глібова-перлина української літератури

Леонід Глібов — відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями.

У поезії «Журба» Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року — літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини:

Стоїть гора високая,

Попід горою гай,

Зелений гай, густесенький,

Неначе справді рай.

Ліричний герой засмучений: осінь нагадує йому, що минула молодість, промайнули щасливі дні. Він сумує через те, що життя людини швидкоплинне, як мить, що щастя молодості ніколи не повернеться, воно може жити тільки в пам'яті:

Ой річечко, голубонько!

Як хвилечки твої —

Пробігли дні щасливії

І радощі мої.

Поезія «Журба» — свідчення не лише великого ліричного таланту поета, а й мудрості, патріотизму, глибокого знання українських традицій, що виразилися у вмілому використанні народних образів-символів. Це і гора — символ висоти людського духу; і човен, що символізує останній шлях людини в земному житті; і річка — символ вічного плину часу, початку і закінчення життя; і верба, що символізує Україну.

Покладена на музику М. Лисенка поезія стала популярного народною піснею «Стоїть гора високая».