8 КЛАС
Твори з української літератури

Володимир Дрозд

Шкільний твір на тему - Неповторний світ юності (за повістю В. Дрозда „Ирій“)

Можна відцуратися села,

відцуратися селянського хліба.

Тільки самого себе не можна відцуратись.

В. Дрозд

В. Дрозд — багатогранний прозаїк сьогодення. Він, на думку літературних критиків, „постійно змінний, увесь у пошуках нових злободенних тем і проблем“. Його завжди хвилює думка читачів про написані ним твори. А написав він багато: це і збірки оповідань, повісті, романи. У центрі уваги письменника — людина і світ, зміни у життя та їх вплив на формування світогляду молоді та інші проблеми.

Головний герой повісті „Ирій“ — Михайло Решето. Юнак мешкає в селі Пакуль разом зі своєю матір'ю, але мріє про той час, коли поїде до міста вчитися у старших класах. І поки поїхав, вислухавши „напучування“ матері — не займайся дурницями (хлопець писав вірші), добре вчись. За своєю вдачею Михайло — добрий хлопець, мрійник. Він переконаний, що, покинувши рідне село, його любистки, бузки, ніколи вже не повернеться сюди, бо в місті — зовсім інше життя, повне пригод, а Пакуль — то вчорашній день. Ирій — казкова країна, де „не буває зими, де карасі ходять на берег і мирно бесідують із щуками, а вовчиці вигодовують ягнят“.

Країна його майбутнього. Хлопець продовжує навчання у міській школі. Тут він справді побачив нове життя: дядько Денис займається комерцією, „бо в його серці живе мрія про автомобіль“, відвідує валку, вступає в суперечку з жуком; зрозумів, що людина майбутнього мусить жити новими ідеями, для реалізації яких необхідні знання. Разом зі своїми товаришами сільський хлопець за три місяці позбуває негативних рис, і тепер його життя плинуло відповідно до трьох правил: казати правду, керуватися у своїх вчинках розумом, бути готовим до самопожертви заради свого друга. Знаковою була зустріч Михайла з Кузьмою Перебендьою, дякуючи якому відкрив те, про що ніколи не думав: родина Решетів має козацьке коріння. У місті Михайло зустрів своє перше кохання...

Та в житті немає нічого постійного. Усе змінюється, набирає нових форм. Під впливом обставин, оточення відбуваються зміни й у світогляді. Михайло почав відчувати, що він розіп'ятий між містом і селом: коли мешкав у селі, думав про місто, а в місті думає про село. „Пакуль, — говорить автор, — це його Ирій, доти, до кінця днів своїх повертатимешся, а повернувшись — знову рватимешся у широкі світи“. І це характерно для юності, для сучасного покоління. Така філософія життя!

Людиною керують моральні цінності, яких вона набуває у процесі діяльності. Вони не підлягають адміністративному поділу. Вони акумулюються там, де душа працює. А душа може працювати і в сільській хаті під солом'яним дахом, і у висотному будинку. Це залежить від кожного з не. Від людської особистості, від духовної наповненості її. Переконаний, що основу духовності „закладають“ батьки, хоча не відкидаю генетику.