10 КЛАС
Твори з української літератури
БОРИС ГРІНЧЕНКО

Шкільний твір на тему - Доля сільського вчителя в творах Б. Грінченка

Борис Грінченко — письменник, громадський діяч, упорядник першого „Словника української мови“. Ним зроблений також важливий внесок у скарбницю української літератури.

Над його творчою спадщиною в сталінську добу був вчинений брутальний поглум. Піднесений у перші роки по своїй смерті та в першій половині 20-х років українськими діячами на недосяжну висоту, він був перетворений у нікчемність і, по суті, перестав існувати як явище української літератури. Вчорашній „учитель життя“, „пророк“, „апостол“ трактувався злим ворогом українського народу. І тільки сьогодні, в час демократії, відкриваються деякі можливості для ствердження об'єктивної оцінки Б. Грінченка.

Виходець з Харківської губернії, Б. Грінченко понад Десять років свого життя віддав освітній діяльності, шість з яких працював у приватній школі просвітительки X. Алчевської. Як педагог і аналітик, визначався прогресивними переконаннями, піддавав різкій критиці самодержавну систему освіти. Написав для освітян ряд розвідок, читанку „Рідне слово“, „Українську граматику для науки читання й писання“. Є автором ряду літературних творів: „Сонячний промінь“, „На розпутті“, „Серед темної ночі“, „Під тихими вербами“,

„Екзамен“,“Непокірливий“ тощо. Ці твори об'єднує одна тема — доля інтелігенції, її зв'язок з народом. Так уже в першому великому творі „Сонячний промінь“ Б.Грінченко говорить про народолюбну інтелігенцію. Сонячний промінь, у розумінні автора, символ знань, якими інтелігенти — культурники прагнуть просвітити селян з метою поліпшення їх долі. Цим твором Б. Грінченко не лише порушив одну з важливих проблем часу, а й зробив власний внесок у розробку в українській літературі теми-доля сільського вчителя.

У повісті „На розпутті“ автор показує реальне становище інтелігенції, яка не знає, як діяти, як зблизитися з народом. Головні герої повісті — Гордій і Демид. Гордій — представник „інтелігенції панства“, Демид — „інтелігенції мужика“. На думку Грінченка, щоб зблизитись з простим народом, треба витіснити „інтелігенцію панства“ „інтелігенцією мужика“. Демида письменник характеризує як представника освітян, здатних повністю підпорядкувати себе інтересам експлуатованих.

На думку Франка, в повісті „На розпутті“ Б. Грінченко показав зародження нового типу радикального демократа. Менш узагальнено, але більш об'єктивно долю сільського вчителя-просвітителя письменник змальовує в творах малих епічних жанрів, зокрема в оповіданнях „Украла“, „Екзамен“ та інших.

Особливо мене вразило оповідання „Украла“, в якому Грінченко змальовує образ сільського вчителя Василя Митровича. Він — добра, поважлива людина, чуйна до людського горя. Маючи добрі знання з дитячої психології, Василь Митрович вміє знайти ключик до серця кожної дитини. І коли дівчина Олександра, дочка писарчука і п'янички, попала в біду (украла хліб у своєї подруги), і вчитель не залишає її одну: він запрошує дівчину до своєї хати, пригощає, говорить лагідні слова. Своїм вчинком Василь Митрович виховує в школярів кращі мора якості. Співчуття Олександрі, намагання підтримати ту хвилину, коли однокласники звинуватили дівчину крадіжці, — це урок гуманності й доброти.

Особливістю творчості Б. Грінченка є те, що він проблеми з життя села часто розкриває через образи дітей Про такий підхід автора свідчать оповідання „Хата“, „Непокірний“, „Дзвоник“, „Олеся“, „Грицько“ та інші.

Загалом, твори Б. Грінченка, присвячені просвітительству, відіграли велику роль у розвитку української прози. Сам письменник зізнавався, що займався літературною роботою не тому, що почував у собі талан художника, а тому, що бачив у ній основний засіб сприяти культурному піднесенню і пробудженню свідомості мас.