9 КЛАС
Твори з української літератури
ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО

Шкільний твір на тему - Доля сільської дівчини утворах Г. Ф. Квітки-Основ'яненка

Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ'яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті „Маруся”, „Козир-дівка”, „Сердешна Оксана”, „Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. У кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат — кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті почуття-кохання.

Так у повісті „Маруся” на перешкоді до одруження закоханих стоїть перспектива важкої двадцятип'ятирічної солдатської служби для нареченого і злиденної долі жінки-солдатки для нареченої.

Опоетизована історія чистого і вірного кохання сільської дівчини Марусі й парубка з міських ремісників Василя завершується трагічно.

У повісті „Козир-дівка” автор виводить новий для української літератури образ вольової, рішучої, сповненої почуття, людської гідності селянської дівчини Ївги, яка перемогла у боротьбі з місцевою владою й судом і визволяє з в'язниці свого нареченого — бідняка-сироту Левка, якого несправедливо засудили до заслання в Сибір. У образі Ївги, у її рішучих діях, у її ставленні до посадових осіб, до здирників „панів-судящих” показується пробудження соціальної активності в простої української жінки.

У повісті „Сердешна Оксана” розробляється митцем злободенна на ті часи тема — зведення паном дівчини-селянки. Однією з причин життєвої драми сільської красуні Оксани, яка стала покриткою, письменник у дидактично-осудливому дусі виставляє її намагання перейти у вищий соціальний стан.

Прямою протилежністю Оксані є Галочка, головна героїня повісті „Щира любов”. Селянська дівчина Галя відмовляє щиро закоханому у неї офіцерові-поміщику Семенові Івановичу. Реально й розсудливо мисляча, розумна героїня знає, що панське оточення коханого не прийме її, просту селянку, в своє коло і шлюб з нею прирік би Семена Івановича на постійне моральне страждання.

Таким чином, Квітка-Основ'яненко показує різні долі, різні характери, різне ставлення життя українських сільських дівчат, підкреслюючи, що основним у цих характерах є моральна чистота.