Вплив давніх язичницьких вірувань на світогляд українського народу (за кіноповістю О. Довженка „Зачарована Десна”)

11 КЛАС
Твори з української літератури
ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 20 – 30–х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ
ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО

Вплив давніх язичницьких вірувань на світогляд українського народу (за кіноповістю О. Довженка „Зачарована Десна”)

Незважаючи на те, що християнство на нашу землю прийшло більше тисячі років тому, українці й до сьогодні зберегли елементи давніх вірувань. Особливо це відчутно в селі, де в кожній хаті обов'язково повинен жити домовик, у річці — водяний, а хтось із жінок обов'язково уміє ворожити. І ніяка цивілізація не може витіснити з нашої свідомості цей світ міфів, легенд, казок. У будинках стоять комп'ютери, телевізори, інша складна побутова техніка, а хазяї сучасних чудесних речей різними способами намагаються привітати добрі сили, аби ті їм допомагали, і відігнати чи задобрити темні — аби не заважали.

Український народ любив творити собі богів, Ці міфічні образи дуже близькі до природних форм. Немає страшних, величезних, головатих та рогатих богатирів з ненормальними інстинктами, які так часто зустрічаються у віруваннях інших народів. І хоча розвиток української міфології був призупинений християнством, у народній уяві відбулося змішання давніх богів з християнськими святими. Ця особливість нашого світогляду віддзеркалюється в повісті „Зачарована Десна”.

Олександр Довженко пише: „Не вдаючись глибоко в історичний аналіз деяких історичних пережитків, слід сказати, що у нас на Вкраїні прості люди в Бога не дуже вірили... Бога не те щоб не визнавали, а просто з делікатності не наважувалися утруждати безпосередньо. Тому з мотивами звертались до дрібніших інстанцій...”

Головний герой твору — малий хлопчик Сашко. Його дитячі уявлення і фантазії дивним чином переплітаються з уявленнями і фантазіями нашого народу в дохристиянські часи, а персонажі повісті „Зачарована Десна” нагадують нам сім'ю давніх богів.

Старійшина роду — прадід Тарас, колись чумакував. У нього були добрий голос і лагідний погляд, а руки мав величезні й волохаті, мов коріння. Можливо, не випадково прадід схожий на дерево, адже за давніми українськими віруваннями тіло людини створилося з дерева, а душа — з вогню.

Прабаба Марусина — це Фурія і Гарпія в одній особі. „Вона була малесенька й така прудка, і очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо в світі. їй можна було по три дні не давати їсти. Але без прокльонів вона не могла прожити й дня. Вони були її духовною їжею. Вони лились з її вуст невпинним потоком, як вірші з натхненного поета, з найменшого приводу. У неї тоді блищали очі й червоніли щоки. Це була творчість її палкої, темної, престарілої душі”.

Вона була схожа на богиню кари і помсти. Але в народі кажуть, що жінка не має права на прокльони. Можливо, причиною багатьох смертей дітей сім'ї Довженків були саме ці нерозумні слова прабаби? З її прокльонами Сашко пов'язує навіть хворобу і смерть кота, якого „...вона проклинала щодня по два-три рази”. Дід Семен в уяві маленького хлопчика був схожий і на Бога, і на доброго духа лугу і риби. „Гриби і меди збирав він у лісі краще за нас усіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом — з усім живим, що росло і рухалось навколо... Він не ловив линів у озерах ні волоком, ні топчійкою, а якось наче брав їх з води прямо руками, як китайський фокусник. Вони ніби самі пливли до його рук. Казали, він знав таке слово”.

Далека від християнства і Сашкова мати. Вона -- зозуля, що кує розлуку. їй не подобається стародавня хата, в якій живе велика сім'я, і, можливо, за це кожної ночі її душив ображений домовик. І хоч вона ходить до церкви, пече паски, але не розуміє самої суті віри, бо спалила Псалтир діда, та ще і „...по одному листочку, щоб він часом не вибухнув і не розніс печі”.

Олександр Довженко у повісті „Зачарована Десна” показав, що язичницькі вірування давнього світу не зникли, вони залишили глибокий слід у світогляді українців.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.