Чим приваблює мене Іван Перебійний? (За драматичною поемою Лесі Українки „Бояриня”)

10 КЛАС
Твори з української літератури
ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС КІНЦЯ XIX — ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ
ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Чим приваблює мене Іван Перебійний? (За драматичною поемою Лесі Українки „Бояриня”)

Драматична поема Лесі Українки „Бояриня” побудована на матеріалі української історії. У творі йдеться про добу Руїни та гетьмана Дорошенка, який вів боротьбу за визволення українського народу з-під гніту російського царату. Це були важкі роки для України.

Герої „Боярині” не є історичними особами. В особі Степана поетеса вивела образ українського інтелігента кінця XIX століття, який, втративши почуття національної гідності, сам зрікся своєї рідної мови, культури. В образі Оксани можна вбачати інший тип інтелігента — борця за національну самосвідомість, але, потрапивши в лещата царату та московського чиновництва, не мав уже сил вирватися на волю й конав на чужині.

З образом Степана пов'язаний мотив національної пасивності — зради, з образом Оксани — мотив ностальгії. Ці мотиви тісно переплетені між собою.

Та поруч з цими героями Леся Українка створює і образ Івана Перебійного — брата Оксани. І хоча цей образ є другоплановим, однак він несе патріотичну ідею.

Уже з першої дії Іван Перебійний приваблює нас простотою своїх думок, чесністю, порядністю, легким гумором і гострим оком. Слухаючи про Степанове життя в Москві, Іван іронічно констатує, що служити царю — це є зрада Вкраїні:

Та, звичайне,

однаково, чиї лизати п'яти,

чи лядські, чи московські!

Іван Перебійний переконаний, що якби було менше козаків, які спокусились „соболями” московськими, то було б більше тих, хто брав до рук зброю за честь України. Іван прямо запитує у Степана:

Ти ж молодий, —

чому ж ти не підіймеш тої зброї,

що батькові з старечих рук упала?

Мені подобається Іван і тим, що він говорить правду, не потурає Степану, ніби знає про його прислужництво і боягузтво.

Іван Перебійний — мужній, сильний козак, який мріє про самостійність свого народу. Йому однаково не до серця ні поляки, ні Москва, які прагнули поневолити Україну. Іван на стороні гетьмана Дорошенка, засуджує і Б. Хмельницького, і батькові дорікає за те, що, борячись з поляками, потрапили у рабство до Москви. Леся Українка у поемі „Бояриня” зображує трагедію народу, який не зміг залишитись вільним, закликає до боротьби за волю і незалежність.