Всі публікації щодо:
Фольклор
Пісні
Мегазбірка найкращих учнівських творів
ПЛАН - ІСТОРИЧНІ ПІСНІ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
ПЛАН
Історична пісня та її художні особливості
I.Історія виникнення жанру та терміна „Історична пісня”. (Термін „історичні пісні” вперше ввів в українську фольклористику Микола Гоголь. Цей фольклорний жанр з’явився у XV столітті, в період боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників. Історичні пісні увібрали в себе традиції героїчного епосу Київської Русі та українських дум.)
II.Історична пісня як жанр.
1.Тематика історичних пісень. (Історичні пісні — це фольклорні твори, присвячені певній історичній події, відомій історичній постаті. У них відображено всі перипетії вітчизняної історії; твори цього жанру розкрили передсвітом кращі риси характеру українців: їхню працьовитість, безмежну відданість батьківщині, волелюбність, мужність і стійкість у боротьбі проти соціального і національного гніту. У цих піснях висловлюється ставлення народу до важливих історичних подій національної історії чи її героїв.
В історичних піснях часто оспівуються і безіменні персонажі, які втілюють у собі найголовнішу рису народних героїв — готовність піти на самопожертву заради громадського добра. Важливо, що діяльність цих персонажів пов’язана з конкретним історичним періодом.)
2.Цикли історичних пісень. (Дослідники виділяють три цикли українських історичних пісень.)
а)Історичні пісні про боротьбу з турецько-татарськими нападниками. (У піснях цього циклу розповідається про боротьбу українського народу проти турецько-татарських загарбників, про перебування українців у жахливих умовах турецького полону. Найвідомішими творами цього жанру є „Зажурилась Україна”, „Та, ой, як крикнув же козак Сірко”.)
б)Історичні пісні про визвольну боротьбу українського народу під проводом Б. Хмельницького. (У цих піснях народ розповідав про події визвольної боротьби українців проти польської шляхти, уславлював національних героїв. Найвідомішими піснями цього циклу були „Ой Морозе, Морозенку”, „Чи не той то хміль”.
„Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче...” — розповідає про героїчну смерть у бою молодого козака, улюбленця народу із славного козацького роду Морозів.)
в)Історичні пісні про стихійні селянські повстання та їх героїв. (У центрі уваги цих творів була боротьба за соціальне визволення народу у XIII— XIV ст. Ці твори оспівували також народних ватажків. Найулюбленішими піснями цього циклу були „Максим козак Залізняк” та „За Сибіром сонце сходить”.
„За Сибіром сонце сходить”, на думку вчених, найімовірніше, складена про Устима Кармелюка. Це легендарний ватажок повсталого селянства, кріпак, який піднявся на боротьбу проти гнобителів на початку XIX століття. В пісні створено глибоко ліричний образ народного ватажка, людини із складним внутрішнім світом, яка глибоко усвідомлює свій громадський обов’язок. Герой пісні наділений зовнішньою і внутрішньою красою, добрим серцем.
У „Пісні про Байду” розповідається про козацького ватажка Байду — князя Дмитра Вишневецького — хороброго чоловіка, який тримав у постійному страху султанів Туреччини. Байду підступно захопили в Молдові та передали в Царгород. У пісні оспівується і його героїчна смерть в Царгороді.)
3.Риси історичної пісні. (Характерними рисами історичної пісні були сюжетність; насиченість розповідними елементами; наявність ліричних відступів; широке використання засобів художньої виразності, гіперболізації зокрема; відсутність міфологічних образів; головними героями пісень були реальні люди — представники певної історичної епохи.)
III.Значення історичної пісні у духовному житті українського народу. (Творцями і поширювачами пісень цього жанру були кобзарі, яких любив і підтримував народ, а гнобителі боялись їхніх правдивих слів і переслідували за них. Українські історичні пісні будили почуття національної свідомості, підтримували в українців прагнення волі та незалежності на всьому важкому шляху до її здобуття.)