Всі публікації щодо:
Олійник Борис

Мегазбірка найкращих учнівських творів

Психологічні портрети персонажів з вірша „Ринг” Б. Олійника

Ліричним героям Бориса Олійника завжди властиве „філософське осягнення подвигу, вирішального вчинку життя, готовності до офіри в ім’я непоганьбленої довіри й віри в людину”, писала поетеса Світлана Йовенко. Ліричний герой поезіїІ. Олійника „Ринг” є прикладом цього твердження.

У вірші „Ринг” чотири індивідуальних образи і один колективний. Це — ліричний герой, його супротивник, рефері (суддя), секундант. Колективний образ — натовп — глядачі. Поезія розповідає про незвичний і несправедливий боксерський двобій. Поєдинок без правил.

На ринзі ліричний герой буде битися не з супротивником, а з ворогом. Ми, сучасні глядачі, вже звикли до боїв без правил, але двобій у вірші „Ринг” не з них: це звичайний боксерський поєдинок з трьох раундів, але його незвичність у тому, що v ньому правила існують лише для ліричного героя, тому що його життєвими цінностями є честь і справедливість. Це засвідчує влучна метафора „Крокує Честь — мій секундант”. Підтримує героя його Секундант: він „у роздягальні лишив рушник на видноті”, що свідчить про його віру у перемогу ліричного героя. (Секундант може викинути на ринг рушник, якщо бачить небезпеку для життя свого підопічного. Цей жест означає, що бій припиняється і боксер визнає свою поразку.)

Ліричний герой розуміє, що його супротивник-ворог буде діяти проти правил, і його дії спрямовані не на перемогу, а на фізичне знищення героя:

Він буде бить мене, як схоче:

І знизу, й справа, і згори.

І нижче пояса.

Герой розуміє, що ворог не зупиниться і перед ударом в серце: „Мені вцілятиме ісправа під серце зважений удар”. Тому, як молитву, він повторює: „Не пропустить удару в серце, Не пропустить... Не пропустить...”.

Боксеру, для якого „честь... секундант”, зрозуміло, що у цьому двобої на боці його ворога і продажний рефері, і натовп. Але ця обставина не змінює його життєвої позиції і рішучості все стерпіти в жорстокім герці і, коли його ворог „зведе і правицею свинець” для останнього удару, обрушити на нього свій, „з лівої удар”, після якого вже не знадобляться лікарі.

Ворог героя, бундючний, нахабний і безкарний, що порушує правила, впевнений у тому, що переможців не судять, кладе для певності свинець у праву рукавицю. Він у змові з рефері, його підтримує секундант, якого автор влучно характерної епітетом „хижий” і порівнянням з вороном. Ворог ліричного героя — публіки владар, адже влаштовує шоу, заради якого публіка збирається. І заради цього тонший на підступи і порушення правил. Ворог розраховує на ниці інстинкти натовпу, який перетворюється на безжального дикого звіра (реве, як тур). Він готовий добити суперника, якого заганяє в кут, ударом, підсиленим свинцем, без жодних докорів сумління.

Вірш побудовано на основі антитези: для ліричного героя головними життєвими цінностями є честь і справедливість, йому протиставлено інших персонажів — боксера-супротивника й рефері, яких поет характеризує епітетами „хижий”, „продажний”, „хитрий”, порівняннями „як лисиця”, „наче миша” тощо. Навіть удари супротивників протиставляються: ворог б’є з правої руки, а наш герой — з лівої. За допомогою антитези поет висловлює свої людські симпатії та життєву позицію: відчайдушно боронити власні ідеали, людську гідність і честь. Розкрити ідею твору допомагають психологічні характеристики героїв твору.








На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.