Всі публікації щодо:
Дидактичні матеріали
Вишня Остап
Мегазбірка найкращих учнівських творів
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ - ОСТАП ВИШНЯ 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА
1. Про що ідеться у творі?
2.Які деталі свідчать про те, що мисливці їдуть зовсім не полювати?
Вони дуже турбуються про забуту стопку, висловлюють впевненість у тому, що запізнитися на зорьку — мисливський закон, використовують термінологію любителів не полювання, а пияків, наприклад, „горлушко”, факт, що дика качка вдома перетворюється на курку.
3.Що свідчить про те, що рушниця для полювання — не головне ?
4.Який вид комічного використав О. Вишня ?
5.Які засоби комічного використовує О. Вишня ?
Парадокс: „...мисливський реманент, без якого не можна правильно прицілитись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, десяток укруту яєць і стопку... Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати водузчовна, коли човен тече...”.
„Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами”.
„Летіла, побачила, що виходу не було, взяла й... зарізалась. Що ж тут дивного?! Варіть уже, прошу вас!” — пояснення того, що у качки перерізано горло замість сліду від кулі.
Іронія: збираєтеся, „берете з собою рушницю (це така штука, що стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десяток укруту яєць і стопку... Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече...”.
Невідповідність удаваної серйозності і комічності ситуації, що описується.
Діалогізований виклад дій.
Розмовна, колоритна народна мова.
Яскрава деталь (наприклад, стопка, рушниця, забута вудка), яка вносить комічний струмінь у ситуацію.
Об’єднання несумісних понять („дикі качки, крім базару, водяться ще на лугових озерах та по очеретах і тихих-тихих плесах, по річках колисках”; „Спішу, щоб на вечірню зорю спізнитися”).
Кумедні ситуації, змодельовані за рахунок невідповідності подій і реакції на них персонажа. (Персонаж усмішки „Як варити і їсти суп із дикої качки” спросоння сприймає постріли з мисливської рушниці за бомбардування і з криком „Бомбьожка!” біжить у бомбосховище.)
6.Який засіб характеристики героїв використовує О. Вишня ?
7.Хто є героєм усмішки ?
8.Дайте характеристику героя-оповідача „Мисливських усмішок” Остапа Вишні.
Мисливець — невдаха, який радіє довколишньому світові, милується природою. Він по-дитячому зворушливий і сентиментальний. Він не прийшов на полювання когось убивати чи „добувати харчі”, а прийшов торкнутися чистого світу, відчути й себе його часткою. Герой-оповідач Остапа Вишні трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця чи лисиці, в поверненні здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки, але завжди іронічний, доброзичливий і наївний, наче дитина.