Зразок шкільного твору - СМІХ І СЛЬОЗИ, БІЛЬ І ЩАСТЯ (за твором В. Симоненка „Цар Плаксій і Лоскотом“) - 5 КЛАС

Твір на відмінно - Написання творів з української літератури

Зразок шкільного твору - СМІХ І СЛЬОЗИ, БІЛЬ І ЩАСТЯ (за твором В. Симоненка „Цар Плаксій і Лоскотом“) - 5 КЛАС

СМІХ І СЛЬОЗИ, БІЛЬ І ЩАСТЯ (за твором В. Симоненка „Цар Плаксій і Лоскотом“)


Приклади планів творів

Варіант 1

1. Творчість В. Симоненка для дітей.

2. Плаксій і Лоскотон — вічні недруги.

3. Радісна сила народу.

Варіант 2

1. Правда й вигадка у творах В. Симоненка.

2. Сміх, що завжди перемагає.

3. Повчальна сила твору поета.


ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ

Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас,

То чому досягає його так мало людей?

О, де тому, що їм важко керувати душею,

І тому що не навчилися приборкувати пориви.

Звивистими стежками, горбами і через глибокі рови

Мчить недосвідчений вершник,

якщо він погано править конем.

Григорій Сковорода

Бо не такі вже гіркі сльози — спільні.

Коли ж на довгому шляху прийдеться

Мені почути співи гучні, вільні, —

В моїй душі для них луна знайдеться.

Сховаю я тоді журбу свою

І пісні вільної жалем не отрую.

Леся Українка


ЦИТАТИ З ТЕКСТУ

„Там, де гори і долини,

Де гуляє вітровій, —

Там цвіте краса-країна

З дивним ім'ям Сльозолий.

І колись в країні тій

Був на троні цар Плаксій,

Голова його мов бочка,

Очі — ніби кавуни.

В Плаксія було три дочки

І плаксивих три сини.

Старша звалася Нудота,

Середульшенька — Вай-Вай,

Третя донечка — Плакота,

Всі сльозливі через край.

А цареві три сини

Так і звались — Плаксуни.

Отака була сім'я

У царя у Плаксія“.

„Хай із ними день при дні

Плачуть всі в країні діти,

Бо сміятись і радіти

У моєму царстві — ні!

Хто всміхнеться – в часі тім

Я його негайно з'їм!“


„Жив у мандрах і митарстві

Добрий дядько Лоскотон.

Він приходив кожний вечір —

Хай чи дощ іде, чи сніг —

До голодної малечі

І усім приносив сміх“.

„Так веселий Лоскотон

Розвалив поганський трон.

Сам же він живе й понині,

Дітям носить щирий сміх

В розмальованій торбині,

В пальцях лагідних своїх“.


Теоритичні відомості

Віршована мова, на відміну від прозової, ритмічно організована. Ритм властивий багатьом явищам і процесам і означає рівномірну послідовність певних рухів, ударів, дій. Велике значення має ритм і в різних видах мистецтва, зокрема в музиці й літературі.

Елементи ритму є і в прозовій мові, але тут вони незначні. Вони випливають із вимог вимови в поєднанні із змістовим і синтаксичним поділом мови. Поділ прозової мови на частини (мовні такти) не регулюється якимись твердими нормами й межами. Мовні такти в прозі, як правило, не рівномірні: один — довший, інший — коротший.

Рима (гр. rhythmos — мірність, сумірність, узгодженість) — суголосся закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул або перебувати в середині віршового рядка. Це співзвучність закінчень слів у віршових рядках, яка охоплює останній наголошений голосний і наступні за ним звуки.

Жанр казки близький до оповідання, проте має свої специфічні риси, які відрізняють його від оповідання.

Казку „Цар Плаксій та Лоскотон“ письменник написав за одну ніч, а вже наступного дня читав своєму синові, першому „ критикові“.

Казки В. Симоненка дуже цікавлять дітей, бо написані „вони з великою любов'ю. Казка „Цар Плаксій та Лоскотон“ написана віршованою, ритмічною мовою, схожою на пісенну.

Герої казок часто змальовуються за допомогою протиставлення. У казці В. Симоненка протиставляються цар Плаксій і веселий Лоскотон.


Приклад твору

Ще з дитинства Василь Симоненко був вражений прекрасними казками своєї бабусі. Можливо, саме тому він і написав такі дивовижно чудові й повчальні казки для дітей, однією з яких стала казка „Цар Плаксій і Лоскотон“, своєрідність якої полягає не тільки в її змісті, але й у тому, що вона написана у віршованій формі.

У своїй поетичній казці поет зображує два протилежні характери: свавільний жорстокий цар Плаксій та веселий улюбленець народу Лоскотон.

Цар Плаксій зображений В. Симоненком у сатиричному ключі:

Був на троні цар Плаксій,

Голова його мов бочка,

Очі — ніби кавуни.

В Плаксія було три дочки

І плаксивих три сини.

Старша звалася Нудота,

Середульшенька — Вай-Вай,

Третя донечка — Плакота,

Всі сльозливі через край.

А цареві три сини

Так і звались — Плаксуни.

Отака була сім'я

У царя у Плаксія.

Зображуючи царство Плаксія, поет використовує дуже веселі назви: Плаксій, Плаксоград, Нудота, Плаксота, Вай-Вай, Лоскотон. Тобто імена героїв, як це часто буває в казках, говорять про характер кумедних персонажів. Плаксій викликає в читача огиду й жалість, сміх, бо ж саме цей сміх він вирішив відібрати в людей, а от Лоскотон не може не подобатися тим, що сильний у своїй правоті, він розуміє проблеми простого люду, уміє розрадити у скрутні часи. Мабуть, тому народ відразу рятує його з халепи. Лоскотон повертає народові його віру в себе, віру у свою силу й непереможність.

Казка навчає нас тому, що сильніший не той, хто цар, а той, хто має багато друзів, за кого народ. Твір В. Симоненка має реальну основу, прототипами героїв стали реальні люди, а творчість поета залишилась нам у спадок і сьогодні вчить нас бути людьми, цінувати радість життя, справжніх друзів, уболівати за долю своєї Батьківщини. Автор закликає нас замислитися над призначенням кожної людини на землі.







Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.