Українська мова та література - шкільні твори 2018 рік

І прости нам, Тарасе, гріхи наші - Творча робота з української мови

Вдивляюсь у нинішній день ...

Нелегке сьогодення. Хоча знаю, що було раніше всього: кати, погоничі і палачі. Сльози, голод і надлюдські плачі. Були накази-скази із Кремля. Та все ж ... Та все ж жива моя земля!

***

Вслухаюсь у нинішній час ...

Розносяться монологи-діалоги з вітром по землі нашій:

— Криза?

— Невже вона пече вам бік?

— Вона у нас уже четвертий вік!

— Газ?

— Вони ж його ділять давно без нас!

— О! Я на Канарські острови!

— Ех ! А ми ...

***

І стоїть безталанною вдовицею на окраденому полі моя Україна. Справжніх синів дожидає.

(О! Де ж того євшан-зілля нарвати?)

Та раптом чую дух предків із глибини століть:

— Ви слово Шевченка хоча б сохраніть! Край же наш — не руїна. І не окраїна. Край наш чудовий. Він — Оратанія!

***

І споконвіку прабатьківську землю омиває Дніпро. Тече, „...реве та стогне Дніпр широкий ...”

Тече. Та, на диво, ще не витікає. Обнімає українців. На Сході й на Заході. В родину єднає.

***

Я ж бо вірю, що не висохне Дніпро, що впаде й зросте із землі Тарасове-зерно. І оживе знову добра слава. Слава України. Лиш не цураймося! Щиро братаймося! І молюся до тебе, Тарасе.

— Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю...

Вкотре за Шевченком повторюю... І прости нам, Тарасе, гріхи наші ...