Українська мова та література - шкільні твори 2018 рік

Із поетичного зошита - Творча робота з української мови

Наталя Ліхновська

***

сьогодні був дощ

і я

була з ним

і ми

були разом

гуляли містом

падали

на парасольки

потім стікали

робились калюжами

стелились під ноги

простим перехожим

але

ми були разом

***

якщо хочеш

знати правду

говори

зі собою правдиво

якщо хочеш

мене побачити

приглянься

до себе уважно

якщо хочеш

мене почути

прислухайся

до свого серця

якщо хочеш

мене відчути

доторкнись

до себе

все для тебе

***

кава

кольору вечірнього неба

дивилась на неї

порожніми очицями

вона молилась

просила Бога

про допомогу

нехай

ця мить

не буде останньою

я хочу

ще трохи

побути

для нього

***

бажаю щастя

тобі

в журбі

ніколи не плач

калач

хай буде на столі

повсякчас

час

для реалізації думок

крок

крок

назустріч тобі

синок...

Світлана Осадчук

Не ищи меня, мой милый

Не ищи меня, мой милый,

Я ушла гулять по городу.

Мимо сонных переулков,

Мимо заспанных домов.

Я гулять пошла по улицам,

По бульварам, скверам, садикам.

И, любуясь ночью лунною,

Стала облаком из снов.

Если скажут, что погибла я,

Что ушла и не вернулась,

Умерла ль, услышишь вдруг —

Не пугайся и не верь.

Не пропала я, любимый мой,

Я ушла гулять по городу.

Просто вышла и бесшумно

За собой закрыла дверь.

***

Чем думать о прошлом —

Представь себе вечность.

Чем плакать о милом —

Целуй в лоб дитя.

О чем ты напишешь,

Сотрет все беспечность,

А краски густые

Разбавит мечта.

Так было и будет,

Что время все лечит.

И Лета поглотит

Нелепость и плач.

И будет весной

Беспокойной синицей

Сердечко стучать

В предвкушенье удач.

Руслан Гладин

Україно!

Піднімись з колін на ноги,

Україно дорога,

Бо назад нема дороги,

А вперед іти пора.

Розум й сила України —

Все в єдності народу.

Символ міцності країни —

Прапор, Герб та мова народу.

Дайте руки Захід Сходу

(Дружба — правило життя)

І разом добавте ходу

У щасливе майбуття.

Лист в Міністерство

Дядьки й тітки в Міністерстві,

До дітей ви дуже черстві,

Загрузили нас по вуха —

В голові вже завірюха.

Вже дифузія зі знаннями.

Ви б побули вчителями,

А якби за парти сіли,

То нічого б не зуміли.

Як закінчим шостий клас,

Ви звертайтеся до нас:

На відпустку вас заміним,

А програму трошки зміним!

Мирослава Мостепанюк

***

Мовчазне спілкування;

Недопалки слів,

Розтоптані в телефонах

За браком відваги і грошей...

Хто знає ціну

Знищеним рукописам

Як не філологи!

***

Поки долетить куля,

я дізнаюсь, як тебе звати, —

і одразу пошкодую

за снігом, що тане,

залишаючи чорні дерева

і асфальт, беззахисно мокрий;

я встигну почути твоє дихання,

коли ти пробіжиш повз мене;

я встигну взяти тебе за руку

в ту мить, коли ти її відсмикнеш.

Ірина Туркот

Українцям за кордоном

Я принесу вам на крилах

запах рідної мови,

ніжної пісні,

тихого весняного вкраїнського ранку,

родючого чорнозему я також принесу вам.

Точніше,

передам конвертом вітру.

Але чомусь

не можу принести

частих тривожних постукувань

материнського серця...

***

Відкурликали журавлі останнім болем душі.

На жаль, не можуть на крилах взяти в чужі краї

молодих вкраїнських ранків,

лагідного сонечка

і рідного гніздечка

вони також не можуть підхопити на крилах.

Щедра і багата наша матінка-земля!