Велична постать Ярослава Мудрого в однойменній поезії О. Олеся за книгою „Княжа Україна”

Старий плакат-календар „Знай наших!” висить на стіні у кімнаті моєї бабусі. Серед багатьох історичних постатей України на плакаті і портрет Ярослава Мудрого: суворе, рішуче обличчя, одежа в бойових обладунках.

Який він, давній київський князь? Чому народ нарік його Мудрим? На ці питання дає відповідь Олександр Олесь у поезії „Ярослав Мудрий” з книги „Княжа Україна”.

Поет розповідає нам про вольовий характер і розум князя Ярослава, який зміг після зруйнування „катом Святополком” міста і села відновити процвітання рідної землі:

І усю свою увагу Ярослав звернув на лад. І небавом Україна Зацвіла, як пишний сад.

Щоб забезпечити кордони Батьківщини, Ярослав Мудрий оженив та видав заміж своїх дітей за осіб королівської, князівської крові країн своїх сусідів:

І в Європі честю мали

Королі, князі, парі

Поріднитись з Ярославом,

Побувати у дворі.

Олександр Олесь описує всю пишноту, розквіт Києва, запровадження торгівлі, бібліотек, розбудову церков, будинків, мурів і взагалі державного устрою:

Але мудрість Ярослава

Вся була в його ділах,

У державнім будівництві,

Владі, устрою, в судах.

І хоч, як пише Олександр Олесь про Ярослава, „не тягла його війна”, поет розкриває сміливість, волелюбність князя: Та ходив на печенігів І черкесів під Кавказ. Що на нашу Україну Нападали раз у раз.

Та найважливішим був заповіт Ярослава своїм дітям, і ось тут Олександр Олесь показує читачам істинну сутність ймення князя — „Мудрий”:

Не сваріться, жийте в згоді; Тільки мир збере усе, А незгода, наче вітер. Все по полю рознесе.

З болем поет відмічає, що „нащадки Ярослава” не виконали його заповіту, тому й своїми распрями себе „осміяли на весь світ”.

Нам, сучасним українцям, близькі слова заповіту князя Ярослава. Хочеться побажати всім державотворцям, говорячи словами поета Олександра Олеся, „йти до спільної мети”. Тоді в нашій Україні „все буде добре!”