Найкращі учнівські твори

Твір - Життєві переконання Джорджа Оруелла” - 11 клас - ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ - ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

   Будет мир без бича и без ноши!

   Пусть нам до него не дожить,

   Все: гуси, коровы и лошади —

   Будем свободе служить!

   Дж. Оруелл

Він народився в 1903 році у Бенгалії, у шотландській аристократичній, але збіднілій сім’ї. З великими труднощами його влаштували в елітарну закриту підготовчу школу. Тут він уперше взнав, що закон життя — тріумф сильних над слабкими. І всередині його душі жив протест.

Пройшовши через всі іспити життя: війну в Іспанії, крах усього світлого, що його оточувало, — Оруелл залишився оптимістом. Оптимізм його заснований на декількох переконаннях: прогрес людства — не ілюзія; усякий репресивний режим таїть у собі свою відплату; прагнення до влади — не властивість людської натури, а наслідок конкуренції. Проте під час Другої світової війни відбувся злом, зображений у „Скотарні”. Казка заснована вже на цілком інших началах: прогрес людства, можливо, лише наша ілюзія; можливо, існування репресивних режимів здатне ствердитися навічно; прагнення до влади, може, не ситуативна реакція, а органічна властивість людської природи.

І з’являється геніальна фраза, яка виражає структуру будь-якого тоталітарного суспільства: „Усі тварини рівні, але деякі тварини більш рівні, ніж інші”. Людина, яка придумала цю химеру, це „чудовисько розуму” — будь-яких тварин, які не те щоб більші або сильніші, а немислимою уявою „більш рівні”, — провела рису під століттями мріянь, проектів, трактатів, програм, художніх текстів, об’єднаних загадковим терміном „утопія”. Цим вона дала оцінку будь-якого „походу до світлого майбутнього”, заснованого на насильстві.

Звичайно, сатира „Скотарні” адресована цілком конкретній країні — Країні Рад. Оруелл бачив у ній наочне втілення своїх ідей. Проте він ніяк не міг розчаруватися в сталінізмі, тому що ніколи не був зачарований ним. Неологізми типу „гомо совєтікус” викликали в нього огидливість. Але міркування про „ціну прогресу”, „тверезе і реалістичне відношення до насильства” своїх колег-соціалістів викликали в нього ще більший жах. Обидві ці ідеї яскраво відзначені у казці, адже тварини там — не які-небудь мутанти-франкенштейни — звірі. Безумовно, це — суто людські типажі, які проходять через м’ясорубку тоталітаризму.

Проте тут же можна бачити, не дивлячись на всю їдку гіркоту розповіді, як не дивно, віру в те, про що співають його тварини:

   Скот домашний, скот бесправный,

   Изнуренный маетой,

   Верю, ждет нас праздник славный,

   Век наступит золотой!

Все-таки він до кінця вірив у це.