Життєстверджуюча сила роману „Сто років самотності” - за твором Габріеля Гарсіа Маркеса „Сто років самотності” - 11 клас - ГАБРІЕЛЬ ГАРСІА МАРКЕС - ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Найкращі учнівські твори

Життєстверджуюча сила роману „Сто років самотності” - за твором Габріеля Гарсіа Маркеса „Сто років самотності” - 11 клас - ГАБРІЕЛЬ ГАРСІА МАРКЕС - ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

На той час, коли роман „Сто років самотності” вийшов першим виданням, його автор прожив на світі без малого сорок років, важких, неспокійних, часом болісних. У книзі показана не вся історія країни, а лише найбільш гострі її моменти, характерні не тільки для Колумбії, але і для інших держав Латинської Америки. Габрієль Гарсіа Маркес не ставить собі ціль дати в художній формі історію громадянських війн своєї батьківщини.

Трагічна самотність, властива членам сімейства Буендіа, — це історично сформована національна риса, особливість народу, що живе в країні з частою і різкою зміною природних і кліматичних умов, де напівфеодальні форми експлуатації людини поєднуються з формами розвиненого капіталізму.

Самотність — спадкоємна риса, родинна ознака сім’ї Буендіа, але ми бачимо, що, хоча члени цієї сім’ї з пелюшок мають „самотній вигляд”, проте замикаються у своїй самотності не відразу, а в результаті різноманітних життєвих обставин. Герої роману, за рідкісним винятком, сильні особистості, наділені життєвою волею, бурхливими пристрастями і незвичайною енергією.

Вся розмаїтість персонажів роману, кожний з яких має своє власне обличчя, пов’язана художником у єдиний вузол. Так, життєва сила Урсули Ігуаран крізь сторіччя спалахує в ії правнучці Амаранті Урсулі, зближуючи образи цих двох жінок, одна з яких починає рід Буендіа, а інша завершує його.

„Сто років самотності” — своєрідна енциклопедія любовного почуття, у якому описані усі його різновиди.

У романі грані між фантастичним і реальним стерті. У ньому є й утопія, віднесена автором у доісторичні, напівказкові часи. Дива, пророкування, примари, словом, усіляка фантастика є одним із головних компонентів змісту роману. Гуманізм Гарсіа Маркеса активний, сповнений заклику до боротьби. Він твердо знає: найгірше, що може трапитися з людиною, — це втрата мужності, волі, забуття минулого, смиренність перед злом.

У цьому справжня народність роману-епосу „Сто років самотності”, його життєстверджуюча сила.