Найкращі учнівські твори

Твір - Жорж Сіменон — майстер детективного жанру - 11 клас - ЖОРЖ СІМЕНОН - ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Жорж Сіменон — яскравий і складний сучасний французький письменник, відомий нашому читачеві, в основному, як автор детективних романів. Ж. Сіменон народився в 1903 р. у сім’ї службовця страхової компанії. Майбутній письменник рано познайомився з російською революційною молоддю, що знаходилася в еміграції, захопився книгами Гоголя, Достоєвського, Чехова, поглибився в читання романів Бальзака, Діккенса, Фолкнера. Їхні твори стали для нього „літературним університетом”.

У дев’ятнадцятирічному віці, переїхавши до Парижу, він стає газетним репортером, пише книги за замовленням редактора.

Ставши зрілим письменником, Сіменон знаходить головного персонажа своїх творів: сищика Мегре, рядову людину із середнім культурним рівнем, але зі здоровим глуздом і величезним життєвим досвідом.

Один за другим виходять твори за участю в них поліцейського комісара: „Записки Мегре” (1950), „Мегре подорожує” (1958), „Мегре вагається” (1963) та ін. У цих книгах письменник прагне розгадати соціальні і психологічні причини злочину. Його герої — не фахові злочинці, а жертви збігу обставин, тому головна увага в романах про поліцейського сищика приділена не детективній ситуації, а дослідженню характерів.

Крім книг про поліцейського комісара, Ж. Сіменон пише соціально-психологічні твори про кризові моменти в житті людини, про самотність людей у сучасному буржуазному світі, про життєву безвихідь і болісні пошуки виходу з них, про розпад сім’ї. Ж. Сіменона хвилюють важливі проблеми часу: людина і суспільство, батьки і діти, сучасна молодь, людина „в одязі і без нього”.

Письменник засуджує расову дискримінацію, ідеологію фашизму, яка пагубно впливає на підростаюче покоління, гангстеризм Америки. І через усі твори Сіменона проходить велика повага до простої людини.

Останні його книги — це спогади Ж. Сіменона про минуле, думки про сучасне, прогнози на майбутнє. „Людина на лавці” — це документ, який збагачує наші уявлення про життя, про глибинний рух душі письменника, про сховані від стороннього погляду вчинки і думки його.

Письменник, глибоко пов’язаний із дійсністю, гостро відчуває дисгармонію, яка царює у світі, і завзято вірить у завтрашній день. Він засуджує війну („Війна — прибуткова справа для деяких”), критикує властолюбців, говорячи про те, що смішно дивитися „на мигтіння численних політиків, бачити, як по-дурному, заради престижу вживаються заходи, які не дозволяють ніяких проблем, що „у складних обставинах вони йдуть до кінця і, почавши з дрібних підлостей, можуть пожертвувати всім, а інший раз і цілими народами”.

Сіменон із гіркотою відзначає розпад сім’ї, яка „довгі століття була основою людського існування” і в якої уданий час „бабусі так само самотні, як їхні діти й онуки”.

Письменник вважає, що світові потрібна перебудова, що в центр всесвіту повинна бути поставлена проста людина, тому що „чим людина бідніша, тим чесніша”, що навколишня природа і суспільство — єдині.

Жорж Сіменон — письменник, глибоко пов’язаний із сучасністю.