Образ жінки-трудівниці у поезії П. Грабовського - ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ - 7 клас - ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Найкращі учнівські твори

Образ жінки-трудівниці у поезії П. Грабовського - ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ - 7 клас - ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Павло Грабовський — один з поетів-борців, який важкою ціною здобув право вчити українське суспільство громадянських чеснот. Це право він отримав через свою принциповість і страждання за світлі ідеали людства. У своїй творчості поет правдиво зображував горе й біль людей, змальовував образи скривджених і знедолених.

Дуже добре знав Павло Грабовський життя жінки з низів сучасного йому суспільства. Ця жінка була безправною, приниженою, зазнавала злиднів, важко працювала. Поет створив образ трудівниці, що займала особливе місце в його творчому доробку.

Павло Грабовський знав, що праця швачки була кропіткою та невдячною. Поезія „Швачка” невеличка за обсягом, але скільки вкладено душі в її співчутливі рядки! Важко працює жінка, вона дуже стомилася. Від щоденної роботи в неї „рученьки терпнуть, злипаються віченьки”. Швачка працює на вередливих паненят, одноманітна виснажлива робота не приносить їй задоволення. Але ж і проклинати свою роботу можна тільки нишком, бо швачка боїться її втратити, тому що загине від голоду. „Швачка” — вірш-протест проти знущання над трудівницею, вірш-докір тим, хто зневажає жінку й людину взагалі:

   Де воно знатиме, що то за доленька —

   Відшук черствого шматка,

   Як за роботою вільна неволенька

   Груди ураз дотика.

Павло Грабовський бачив, у яких нестерпних умовах жили тодішні вчительки, ці трудівниці на ниві народній. Так народився вірш „Трудівниця”. Перебуваючи в жахливому становищі, ці святі жінки робили найважливішу справу — навчали й виховували дітей. Поет створив узагальнений образ усіх тих жінок, які працювали в народній освіті. Павло Грабовський з пошаною ставився до вчительок. Ось кілька прикладів із поезії „Трудівниця”: „Рук і на час не складала, щиро кохала діток”, „дасть, коли треба, поради, викладе все до пуття”, „зайде в хатину нужденну, словом усіх повіта”. Селяни сприймають ці турботи як дуже необхідну, але звичайну справу. Тільки смерть трудівниці змушує селян зрозуміти, яке велике серце билося поряд із ними, а ще те, як мало за своїми щоденними клопотами вони знали цю щиру й доброзичливу жінку.

Павло Грабовський присвятив вірші й жінці-матері. Це поезії „До матері” та „Сон”. Поет із почуттям болю говорить про їхню тяжку злиденну долю, про виснажливу працю на протязі всього життя:

   А в хаті... там знудилась мати.

   Ізнудьгувалася сестра.

   Поблідло личко, згасли очі,

   Надія вмерла, стан зігнувсь.

Павло Грабовський називає матір голубкою. У цьому слові звучать тепло, сум та щира синівська любов.

У кожному рядку поезії Павла Грабовського бринить щире співчуття до знедолених, глибока віра в інше, краще майбутнє. Кожен вірш поета — це заклик невтомно боротися за те, щоб краще майбутнє не забарилося зі своїм приходом.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.