Ідея „сродної праці” у творах Григорія Сковороди - І варіант - ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА - 9 клас

Найкращі учнівські твори

Ідея „сродної праці” у творах Григорія Сковороди - І варіант - ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА - 9 клас

   Пізнай самого себе.

   Сократ

Ідея „пізнання себе” сягає сивої давнини, поринає в глибину віків. Ще давньогрецькі філософи звертали увагу на важливість самопізнання, яке вважали великим кроком людини на дорозі до свого щастя.

Український поет і філософ Григорій Сковорода вбачав у самопізнанні віднайдення свого призначення в житті, своєї спорідненості з людством, вінцем яких була „сродна праця”. “Пізнання себе”, на думку мандрівного філософа, — це пізнання своїх природних схильностей до певного виду діяльності, свого справжнього покликання. Будь-які здібності людей мають природну основу і вдосконалюються відповідним вихованням, „наукою і практикою”. Ідея „сродної праці” знайшла яскраве відображення у творах Григорія Сковороди. Так, в байці „Бджола та Шершень” поет зазначає, що „немає нічого радіснішого, аніж жити за призначенням”. Філософ висунув ідею перетворення праці із засобу до життя в найпершу життєву потребу і найвищу насолоду. Через його твори проходить думка, що насолода споживання не є суто людською, не є істинною втіхою. Тільки праця як реалізація творчих здібностей і обдарувань, тобто праця з покликанням, може принести вищу насолоду Сам процес виконання „сродної праці” робить людину щасливою. Цю ідею озвучує і Бджола, зазначаючи, що їй куди більше подобається збирати мед, ніж його споживати. Ця ж думка є наскрізною і в філософському творі „Разговор, называемый Алфавит, или Букварь мира”: „Природному охотнику больше веселия приносит самая ловля и труд, нежели поставленный на стол жареный заяц”.

Отже, істинне задоволення приносить сам процес праці. У байці „Зозуля і Косик” стверджується: „Робота наша — джерело веселощів”. Суспільний поділ праці, надумку Григорія Сковороди, теж залежить від природних „сродностей” людей: „скільки посад, стільки й спорідненостей”. Не буде мати успіху та людина, що працює не за своїми нахилами, вона ніколи не досягне високих результатів у своїй діяльності, бо знаходитиметься в „протиприродному стані”. Отже, ніколи не слід соромитися своєї спорідненої праці, бо, як зазначено в байці „Годинникові колеса”, „з різними природними нахилами життєвий шлях різний. Одначе, всім їм один кінець — мир і щастя”.

Своєю філософією „сродної праці” Григорій Сковорода вказав людству на один із шляхів до щастя, гармонії, чистої совісті. Отож, шукаймо щастя через самопізнання!





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.